03 листопада 2022 року виповнюється 130 років від дня народження талановитої художниці із великої мистецької родини Олени Євгенівни Кричевської (1892-1964), чия творчість складає одну із яскравих сторінок українського мистецтва початку ХХ століття.
Все своє життя Олена Кричевська, як і її вчитель – Василь Григорович Кричевський та інші представники славетного роду, присвятила живопису. Її творчість широко знана і в Україні, і за кордоном. І, хоча, останні 20 років свого життя вона провела в США, але серцем завжди залишалася в Україні, що помітно на її картинах.
Картини художниці завжди вирізнялися вмінням натуралістично передавати у фарбах свої асоціації від побаченої природи чи конкретної людини. Кожна її робота – колоритна, гармонійно закомпонована виразними образами й зображує закінчену історію, яка знаходить відклик в душі кожного споглядача. В своїх роботах Кричевська залишається вірною традиціям станкового живопису. Твори художниці викликають подив, щемливі почуття від справжнього мистецтва, змушують мріяти, переживати й підноситися духом, захоплюючись світлою любов’ю до Батьківщини.
Її робота «Мати» (147,5х147,5 см; полотно, олія) із лебединського музею – справжній гімн материнству. Глибина материнської любові об’єднується з природою, що викликає затишок і гармонію при її спогляданні. Цей твір про щасливе дитинство і його кращі моменти. А ще про ті ніжні хвилини, які матері проводять з дітьми.
На тлі літнього сільського пейзажу, під деревом, сидить молода жінка і годує своє немовля. Поруч з нею – дівчинка в легкій літній сукні з букетом квітів, що з любов’ю дивиться на дитину. Відомо, що моделлю для неї була 11 – річна донька мисткині – Катерина (в майбутньому відома художниця Кричевська-Росандіч), а місцевість, що на картині – це село Шишаки на Полтавщині, де часто відпочивала родина Кричевських. Лагідне сонячне світло, що заливає пагорб, м’яка прохолода під деревом, де сидить жінка зі своїми дітьми – усе немов пронизане спокоєм, тишею і теплою радістю.
Картина, немов, увібрала в себе риси кількох жанрів – сюжетного твору, портрету і пейзажу. Такий твір належить швидше до портретного пейзажу, де пейзаж стає не лише невід’ємним елементом, а й красномовним виразником настрою зображених. Художниця – чудовий портретист, який володіє унікальною майстерністю: декількома мазками передати характер, настрій, зовнішність людини.
Картина відзначається реалістичною манерою письма, розкутістю живописної техніки, досконалою композицією, ліризмом і гармонійним колоритом. Споглядаючи її, глядач насолоджується сонцем, ефектами світла і тіні. Композиція твору проста і лаконічна, проте глибоко символічна. Величний образ Матері, що пригорнула немовля є уособленням природи, життєдайної сили, родючості. Дитя, немов людство, що живить своє тіло від матінки-природи.
Алла Подвезько, старший науковий співробітник ЛМХМ
