Море…Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишаючи людину байдужою. Скільки художників прагнули оспівати його в своїх картинах. Проте закарбувати красу водяної стихії вдавалося не багатьом. Першим неперевершеним мариністом світу залишається Іван Костянтинович Айвазовський. Його по праву називають співцем моря.
Усе життя, хіба за винятком років навчання в Петербурзькій академії мистецтв та подорожей по світу, Айвазовський прожив у кримському містечку Феодосії. Тут він народився 29 липня 1817 р., тут створив найкращі свої картини.
Іван Айвазовський був п’ятою дитиною в родині збіднілого вірменського купця Геворга Гайвазяна. Мати була відомою в місті вишивальницею.
З дитинства закоханий у море, саме йому він віддав свою любов і присвятив свою творчість. Ще дитиною із захопленням малював самоварним вугіллям на білих стінах кримських будиночків цілі сцени. Ці малюнки помітив і оцінив градоначальник І.О. Казначеєв. З його допомогою хлопчик поступив в Сімферопольську гімназію, а потім, в 1833 році в Петербурзьку Академію мистецтв у пейзажний клас професора М. Воробйова — автора перших вітчизняних марин і морських баталій. Успіхи Айвазовського в Академії були одразу – він отримав срібну і велику золоту медаль Академії за свої марини і як виняток йому дозволили закінчити навчання екстерном, якщо він напише низку пейзажів кримських міст.
Світова слава до Івана Айвазовського прийшла напрочуд рано. 25-річного художника захоплено приймали в Римі, Парижі, Лондоні, Амстердамі. У тридцятирічному віці Айвазовський уже був почесним членом Петербурзької Академії мистецтв, створені ним картини купували Микола ІІ, Олександр ІІІ, європейські монархи та турецькі султани. За видатні успіхи в живописі військово-морське відомство присудило йому звання художника Головного морського штабу з правом носіння адміралтейського мундира. Майже всі світові академії мистецтв ще за життя Айвазовського відзначили його нагородами, медалями та дипломами почесного члена.
Айвазовський був напрочуд працелюбним. Проживши довге життя, він до останнього дня працював. Головна тема – море з усіма його драмами, стихіями, місячними доріжками і заходом сонця, в різні пори року і в різних станах. Серед створених ним майже шести тисяч картин є одна, яка експонується у Лебединському художньому музеї – це «Георгіївський монастир. Мис Фіолент» (після 1846 р.). До музейної колекції надійшла до 1937 р. і, можливо є авторським повторенням тієї, що зберігається у Феодосійській картинній галереї ім. І.Айвазовського. Шістдесят п’ять років художник писав бурі, морські битви, виверження вулканів, місячні ночі, численні пейзажі Криму, змальовував природу й побут України. На тлі цих романтичних феєрій картина «Георгіївський монастир. Мис Фіолент» особливо захоплює. Місячна ніч на березі моря. Ліворуч – громади скелястого берега, праворуч – спокійна гладінь моря. На поверхні води недалеко від берега невелике двохщоглове судно з опущеними парусами. Поруч дві скелі, що виступають із води. На небі в центрі картини повний місяць, м’яке світло якого лягає на хмари та скелі. На воді золотиста місячна доріжка. Образ моря постає у своїй лірико – романтичній інтерпретації.
Свої твори, що вражали і вражають життєвістю і природністю, художник малював не з натури, а в майстерні. Айвазовський говорив, що рухи живих стихій невловимі для пензля: писати блискавку, порив вітру, сплеск хвиль немислимо з натури, художник повинен запам’ятовувати їх. Він малював по пам’яті і дуже швидко, досконало знав будову різних кораблів і в цьому був недосяжний для авторів рівень а–ля Айвазовський.
Своєю найкращою картиною майстер вважав ту, що стоїть на мольберті в майстерні, щойно розпочату. Художник мав 120 персональних виставок на батьківщині та за кордоном.
Феодосія багато чим зобов’язана Айвазовському. Міський концертний зал, археологічний музей, порт і навіть залізниця — у всіх цих проектах художник брав найактивнішу участь. Завдяки його зусиллям у Феодосії було відкрито художню школу. А найбільшим подарунком майстра рідному місту стала Феодосійська картинна галерея.
Ім’я Айвазовського давно увінчане світовою славою та посідає одне з чільних місць у ряду найвідоміших європейських художників.
Помер у 1900 р. та похований в огорожі вірменської церкви у Феодосії. Напис на його могилі говорить: «Народившись смертним, залишив по собі безсмертну пам’ять».
Ближче познайомитися із картиною «Георгіївський монастир. Мис Фіолент» можна у другому залі художнього музею. Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Алла Подвезько, науковий співробітник ЛМХМ
