Василь Григорович Кричевський: життя та творчість

0
13837

З ім’ям Василя Григоровича Кричевського, яскравого представника української мистецької еліти уособлюється драматизм розвитку української культури першої половини ХХ століття. Він, що досяг значних успіхів у мистецтві, один із новаторів української архітектури,, творчість якого мала вплив і продовження у культурі України впродовж ХХ століття, став свідком знищення багатьох своїх художніх робіт і проектів, та, врешті, змушений був залишити України та емігрувати.

Про роль і місце в українській культурі Василя Кричевського гарно сказав його сучасник, художник і поет Святослав Гординський: «Якщо уявити собі мистецтво якогось народу як храм, що спирається на колони, то власне, однією з таких колон українського мистецтва був Василь Григорович Кричевський».

Народився він 12 січня 1873 року (31 грудня 1872) в с. Ворожба, що на Лебединщині. Був старшим з 8 дітей повітового земського фельдшера Григорія Якимовича Кричевського та його дружини Прасковії Григорівни. Малював змалку. У тринадцять літ став студентом Харківського залізнично-технічного училища, а  невдовзі йому вже доручали проектувати приватні будинки.

Василь Григорович Кричевський

У 1902 році довідавшись, що у Полтаві збираються споруджувати новий будинок земства (нині – краєзнавчий музей ім. В.Г. Кричевського), Василь Григорович запропонував свій проект, який став зразком національного стилю в архітектурі, так званого українського модерну.

Ким тільки не був і з ким тільки не працював В.Г. Кричевський! Оформляв спектаклі в театрі Миколи Садовського. Приятелював з Михайлом Грушевським, жив у його домі в Києві, оформляв його книжки. Співпрацював зі школою килимарства, яку відкрила Варвара Ханенко. До 1913 року був керівником цієї килимарні.

Протягом довгих років збирав предмети української народної творчості і, будучи тонким знавцем  української етнографії, зумів укомплектувати одну з найбагатших колекцій  в Україні. На жаль, збірка Василя Кричевського, що містилася в будинку  Грушевського, згоріла під час артилерійського обстрілу більшовиками.

В.Г.Кричевський “На півдні” (“Татарська сакля”), дарунок В.Г.Кричевського Лебединському художньому музею (1929)

Оформив дванадцять фільмів, серед них і «Звенигора» Олександра Довженка. До речі, ідею цієї знаменитої стрічки Довженкові подарував саме Кричевський.

1917 року Василь Григорович став одним із організаторів Української Академії Мистецтв. Працював у комісії зі створення Герба України, підготував власні проекти великого і малого Державних гербів (в 1918 році  офіційним Гербом України затверджено саме його Тризуб). У січні цього ж року почав працювати над проектами паперових грошей і поштових марок УНР (в обіг тоді випустили двогривенну банкноту, виготовлену за проектом Кричевського).

Його двічі заарештовували більшовики. А згодом (1940) дали звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. З цієї нагоди в Києві влаштували велику персональну виставку. У цей час Василь Кричевський очолював кафедру малярства Київського художнього інституту.

В.Г.Кричевський “Хата в Лебедині” (1949). Дарунок доньки В.Г.Кричевського Галини де Лінде

Другу Світову Кричевський зустрів у Києві, де пізнав усі біди  окупації: голод, холод, поневіряння по чужих помешканнях. 1943 року художник з родиною попрямував на Захід. Певний час працював у Львові, під покровом владики Шептицького, а згодом перебрався до сина Миколи в Париж. Дорогою митець втратив скриню зі своїми творами. Нарешті, 1948 року Кричевський з дружиною переїхали до дочки Галини в Каракас (Венесуела). Тут, 15 листопада 1952 року завершився земний шлях майстра, на якому він пізнав і радість творення, і гіркоту втрат, надії та розчарування, визнання й гоніння. В 1975 році прах художника та його дружини Євгенії перенесли до українського цвинтаря в Баунд – Бруку поблизу Нью – Йорка.

Василь Григорович Кричевський — яскравий самородок,  який впертою працею і силою свого обдарування  вибився на широкий шлях великого мистецтва і став не тільки визначним архітектором,  художником, а й одним з видатніших вчених мистецтвознавців своєї країни. В Лебединському  художньому музеї ім. Б.К. Руднєва зберігається 56 його живописних та графічних робіт, в т.ч. зображення Успенської Соборної церкви, хатинок  в Лебедині біля Миколаївської церкви, річки Вільшанки, вітряків,  українських національних орнаментів,  які можна побачити  в меморіальній кімнаті «Мистецькі дивосвіти родини Кричевських».

Алла Подвезько, науковий співробітник ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут