Розмір: овал 83 х 69 см
Полотно, олія
В колекції: до 1937 року
Тюрін – видатний живописець та надзвичайно затребуваний портретист. Він постійно виставляв свої роботи на академічних виставках, а також писав ікони по офіційним державним і церковним замовленнями. Кисті Івана Олексійовича Тюріна належить понад вісімсот портретних робіт. У їх числі й парні портрети барона і баронеси Корф в Лебединському музеї.
Тюрін відмінний академічний майстр портрету, що вільно володів навиком передавати на полотні обсяг людського тіла і навколишнє його повітряне середовище, фактуру живої і рукотворної матерії. Майстер вміло розміщував модель у картинному просторі – і якось одразу ставало зрозумілим, що всі його портрети, поза всяким сумнівом, точно передають риси обличчя зображених на них людей. Поверхня картин Тюріна дивно рівна, мазок невловимий, один колір змінює інший непомітно для ока.
Ще за життя Тюріна було помічено, що окремі тюрінскі портрети дещо нагадують фотографію, інтерес до якої набув в той період значного поширення. Швидше за все, цікавість Тюріна фотографією пояснювалася практикуємим ним принципом портретування: фотографія могла втілити зримий образ точніше, ніж живопис, як його розумів і вмів створювати Тюрін. Але за художником залишалися все ж такі переваги, як якість «ручної роботи» і кольорове зображення.
Художник Іван Олексійович Тюрін помер в останній день 1904 року, на 81-му році життя, встигнувши, звичайно, помітити появу нових тенденцій в світі вітчизняного живопису, але цифри тюрінского спадщини (вже в 1890-і роки було відомо понад 800 портретів його авторства) не залишають сумніву в тому, що в Російській імперії на зламі XIX-ХХ століть ще вважався цінністю портрет, який чесно відтворював реальність, загальну для художника і його моделі.
«Портрет барона Корфа», що зберігається сьогодні в Лебединському музеї – якраз один із таких портретів. На ньому представлений літній чоловік з благородними рисами обличчя. Темний сюртук із відкладним оксамитовим коміром та жилет із темно-блакитною широкою стрічкою говорить, що перед нами державний чиновник високого рангу. Це підтверджують й ледь помітні орденські зірки на лівому боці грудей та золоті гудзики із двоглавим гербом. Образ доповнює білий бант на манишці із великим стоячим коміром та золотий ланцюжок від годинника.
У XIX столітті сімейне минуле людини було і детермінантою його майбутнього, приналежність до певного соціального середовища виявлялася в зовнішньому вигляді – в одязі, зачісці і поставі, в мові і в манерах. Якнайкращим підтвердження цього твердження був барон Модест Андрійович Корф (1800-1876).
Походячи із курляндських дворян, Корф був відкритим новим ліберальним ідеям, що ширилися у тогочасній Європі. Навчався у Царськосельському ліцеї 1-го випуску (разом із Олександром Пушкіним). Та з часом йому довелося змінити образ думок, щоб відповідати бюрократичному середовищу, в якому він обертався. Його пуслужний список вражає: керуючий справами Комітету Міністрів, Державний секретар, член Державної Ради. Директор Імператорської публічної бібліотеки, голова Бутурлінського комітету, головноуправляючий ІІ-м відділенням Власної Його Імператорської Величності канцелярії. Нагороджений орденом Андрія Первозванного.
Портрет написаний за рік до того, як Модест Корф був удостоєний графского титулу.
Як правило, у портретах Тюріна відсутній навіть натяк на інтер’єр (не випадково улюбленим його форматом був овал) – модель явлена в умовах максимальної об’єктивності: поза всякої часової і просторової конкретності.
Сьогодні не так просто зустрітися з портретами Івана Тюріна. Із їх великої кількості до нас дійшли лише кілька десятків. Зберігаючись переважно у найбільших художніх музеях, вони часто лишаються не помітними та дуже рідко присутні в постійних експозиціях.
В цьому плані Лебединський музей дещо вирізняється, де «Портрет барона Модеста Андрійовича Корфа» та парний йому «Портрет баронеси Ольги Федорівни Корф» кисті Івана Тюріна, знаходяться у постійній експозиції 2-го залу музею.
Лебединський міський художній музей ім. Б. К. Руднєва знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
