Зруйнована після Жовтневого перевороту, розграбована радянською владою і постраждала під час війни – Покровська церква, немов оживає, на полотні курського художника Олександра Горбачова. Своєю роботою талановитий маляр відроджує на полотні унікальну пам’ятку лебединської архітектури середини ХІХ століття і, що найважливіше – прагне розбудити наші приспані буденністю душі.
Поєднання білих і блакитних тонів надають картині неймовірної глибини й жвавості. Художник не використав буйства фарб, але все в цій картині милує око. Вона змушує думати про вічне і тлінність світу. Покинута церква та напівзруйнована церковна брама на передньому плані придають полотну душевної туги. Колись це місце служило людям, тут вони знаходили своє заспокоєння. Тепер же вона забута.
Написана з неймовірною теплотою пейзажна робота вирізняється суворою композиційною організованістю й мінімальним використанням виразних засобів. Цей прийом допоміг автору розкрити в своїй роботі реальний природний стан, за рахунок чого відчувається миттєвий контакт з натурою.
«Лебединська старовина» написана в 2007 році під час художнього пленеру, присвяченого 125-річчю від дня народження Давида Бурлюка. Тоді ж картина була подарована автором художньому музею.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
Довідково: Олександр Миколайович Горбачов народився 27 жовтня 1951 року в селі Ізносково Льговського району Курської області. Після служби в армії він вступив на художньо-графічний факультет Курського державного педагогічного інституту й успішно закінчив його в 1978 році. Після навчального закладу Горбачов викладав малювання і креслення в середній школі, писав портрети відомих земляків і багато працював на пленері. У 1981 році в Курську відбулася його перша персональна виставка картин, на яких були зображені краєвиди рідного краю.
Мистецтвознавець Луїза Каркавцева розповідає, що своє призначення майстер бачив не тільки в служінні мистецтву, а й в активній громадянській позиції: живописець організував в відданій йому майстерні безкоштовну дитячу художню студію.
В останні роки життя Олександр Миколайович багато працював на пленері, зберігаючи безпосередність і свіжість сприйняття. Це простежується в численних картинах, створених ним під час його творчих поїздок на Міжнародні пленери живопису в Білорусію, Україну, в Брянську область.
Помер художник раптово 6 березня 2010 року.
