На фото початку ХХ століття – кам’яний Успенський собор, що замінив найстаріші Лебединські церкви: Успіння, Різдва та Преображіння. Дві з них були в межах острогу.
Збудований Успенський собор відповідно по плану, надісланому уродженцем Лебедина «директором департамента государственного хозяйства и публичных зданий» таємним радником Джунковським та стараннями тодішнього городничого майора Івана Гнатовича Варакіна. Коштувало будівництво 50 тисяч карбованців асигнаціями.
Розпочалось будівництво собору в 1774 році, головний престол освячений 7 листопада 1797 року. В документі Сумського обласного архіву від 1814 року про соборну церкву сказано: «трехпрестольная, покрыта железом, прочная й довольно обширная. При ней приходских 70 дворов, сверх того священнослужители пользуются половинною частию доходов от мельницы церковной получаемых». Площа під спорудою — 900 кв. сажнів.
При церкві діяла парафіяльна школа, а парафіянами собору були мешканці хуторів Куданівка, Топчії, Забуги, Грунь. На початку XX ст. хором соборної церкви керував талановитий регент О.І. Пінчук (1875 – 1945). Серед дитячих голосів цього хору були й майбутні уславлені оперні співаки Іван Стешенко та Борис Гмиря.
До наших днів собор не зберігся. На нього чекала трагічна доля. Як і більшість інших Лебединських церков, місцева влада спочатку закрила собор. Церковнослужителі були репресовані, а церковне убрання знищене. Як розповідають старожили Лебедина, по всіх церквах пройшлась спеціальна бригада, яка забрала всі коштовності — срібні і золочені хрести, плащаниці, даровані до ікон прихожанами разки доброго намиста, шаблями одважувала від книг срібні та золочені оправи і т. ін.
В 1939 році храм був підірваний. Після чого, з усіх колгоспів району зігнали 200-300 підвід і люди вивозили щебінь на вимощування вулиць: Будильської, Перекопу, Охтирської. Із величезною руїною покінчили аж в 1948 році, коли у розгорнутий щебінь посадили дерева, а на місці соборного престолу поставили скульптурну композицію «Ленін і Сталін». Так загинула унікальна пам’ятка старовинної української архітектури у стилі бароко – гордість Лебедина.
Нині на цьому місці парк, в якому знаходиться пам’ятник Т.Г.Шевченку.
Художній музей
При підготовці матеріалів про церкву використана література:
- Ткаченко Б. Лебедія: «Історичні нариси в 2-х книгах». Книга 1.- Суми: видавництво „Слобожанщина”, 2000.- С.268 – 272.
- Филарет (Д.Г. Гумилевский) «Историко-статистическое описание Харьковской епархии в 3-х томах», т.2, Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005.- С. 107 – 112;
- Голод Ю.: «З історії Собору в Лебедині»// «Життя Лебединщини», 1997, 6.XI
