Лебедин на полотні: Літній вечір після грози

0
1277

Мініатюра лебединського художника та одного із директорів художнього музею Дмитра Ледньова – це не стільки відображення стану природи, а, насамперед, мить і вічність, сонце і крила темряви, що залишились на полотні. Довго хочеться дивитися на цю роботу, мріяти, згадувати, надіятися.

Розміром вона всього 17,5 х 12,8 см. Виконана художником у 1952 році, робота зображує околицю міста Лебедина. Причому, що характерно лише ранньому Ледньову, ¾ пейзажу займає небо з грозовими хмарами, на фоні тонкої смужки лісу з кількома садибами. На звороті мініатюри рукою художника написано: «Вечер. Летний вечер. 1952, г. Лебедин».

Мініатюри Ледньова – оригінальні, вони привертають до себе увагу ретельністю виконання та майстерністю передачі настрою моменту. В його роботах куточки лебединської природи насичені яскравими жанровими моментами, сповнені спогадами, відчуттями теплого, душевного простору рідної землі. Мистецтвознавці неодноразово відзначали, що мініатюри у Ледньова виходили набагато вдалішими, ніж більші за розміром його роботи.

Досить довго мініатюра зберігалася у приватній колекції художника, а в 1989 році була подарована художньому музею.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

Про автора: Дмитро Ледньов (19.02.1922 р. с. Реброво, Костромської області, Росія – 23.10.2009, с. Хотінь Сумського району, Сумської області) – колишній директор музею, художник, поет, педагог. Він – ціла епоха в розвитку культури нашого міста і району.

Дмитро Якович рано став сиротою: втратив матір у 5-річному віці, а батька – у 10-річному. Виховувався в дитячій школі-колонії «Красные Зори» поблизу Ленінграда (Санкт-Петербурга). У 1940 р. закінчив історико-архівний технікум, а 1942 р. – Подольське піхотне училище. В роки війни  воював на Західному та Брянському фронтах. Кавалер орденів Червоної Зірки і Вітчизняної війни 1-го ступеня.

В 1945-50 рр. Ледньов навчався в Одеському художньому училищі ім. М.Грекова, після закінчення якого прибув на роботу до м. Лебедина. Спочатку працював науковим співробітником Лебединського державного художнього музею, потім завідувачем Лебединської філії Сумського державного обласного художнього музею (1965-1976).

Дмитро Якович зробив значний внесок у розвиток музею та поповнення його колекції. В 1969-72 завдяки його старанням вдалося  прибудувати  нові  приміщення до будинку музею,в результаті чого з’явилися дві кімнати фондосховища,а експозиційна площа збільшилася в 1,5 рази. Керував гуртком юних художників у районному Будинку піонерів, викладав малювання у школах міста, в Лебединському педагогічному училищі ім. А.С.Макаренка, у дитячій художній школі. Був одним із організаторів і активним членом літературного об’єднання при редакції районної газети.

Кожна його робота, чи то живописна, чи графічна – вражає композиційною довершеністю. В них: відображення стану природи, ніжна українська пісня, радість оновленого життя, енергія, оптимізм та сила волі майстра.

Ледньов – учасник багатьох місцевих та обласних виставок. У 1987 р. в Лебединському художньому музеї експонувалась його персональна виставка, де було представлено 115 живописних та графічних робіт. Після виставки він подарував музею одразу 20 своїх творів. Вони являються окрасою, як виставок,так і постійної експозиції.

В кінці свого життєвого й творчого шляху Дмитро Якович видав поетичну збірку «Идут года. Стихи разных лет».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут