Лебедин на полотні: літній табір ферми Савченко

0
1601

Лебединська природа споконвіку надихала живописців. Влітку – буйством фарб, а взимку – тишею й умиротворенням, які вмілий майстер здатний перенести на полотно. Майже сімдесят років тому лебединський художник Дмитро Ледньов написав картину «Літній табір ферми М.Х.Савченко», увічнивши не просто красу, яку побачив одного дня, а цілу історію.

Табору, як і самої ферми Савченко вже давно не існує, проте пам’ять про них лишилася на полотні Дмитра Ледньова, що перебуває у колекції Лебединського художнього музею.

Пейзаж 1952 року вийшов досить глибоким і деталізованим. «Табір ферми Савченко» ми бачимо в світлих, оливкових і болотних тонах. Живописець навмисно відмовився від яскравих кольорів та різких переходів.

Палітра родинних тонів заспокоює, зачаровує і навіть присипляє. Ставок на передньому плані показаний ніби завмерлим: його бездоганно дзеркальну гладь не чіпають ні найменші брижі. На березі ростуть пишні дерева вільхи, берези, липи, що віддзеркалюються у водній поверхні.

На картині вгадується закінчення літа. Сонце ще не встигло випалити рослинність, хоча дерева вже злегка пофарбовані осінньої жовтизною. Відблиски слабкого ніжного світла на листочках, стовбурах дерев, у воді змушують перейнятися любов’ю до красивого в своїй природності пейзажу. Не дивлячись на те, що Ледньов не зобразив на своїй картині людей, їх присутність відчувається у будівлі, в правій частині полотна та огорожі, що спускається до води.

Споглядаючи на картину, глядач заряджається енергетикою та щирістю природи. І хоч, сама картина відноситься до раннього періоду творчості Ледньова, але в ній вже помітні характерні для художника риси стилю: впевнене володіння пензлем, тонкий колорит та чіткі мазки.

Написаний пейзаж «Літній табір ферми М.Х.Савченко» (розмір 25,5 х 36,7 см) у 1952 році, а в 1989 подарований автором художньому музею.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

Про автора: Дмитро Ледньов (19.02.1922 р. с. Реброво, Костромської області, Росія – 23.10.2009, с. Хотінь Сумського району, Сумської області) – колишній директор музею, художник, поет, педагог. Він – ціла епоха в розвитку культури нашого міста і району.

Дмитро Якович рано став сиротою: втратив матір у 5-річному віці, а батька – у 10-річному. Виховувався в дитячій школі-колонії «Красные Зори» поблизу Ленінграда (Санкт-Петербурга). У 1940 р. закінчив історико-архівний технікум, а 1942 р. – Подольське піхотне училище. В роки війни  воював на Західному та Брянському фронтах. Кавалер орденів Червоної Зірки і Вітчизняної війни 1-го ступеня.

В 1945-50 рр. Ледньов навчався в Одеському художньому училищі ім. М.Грекова, після закінчення якого прибув на роботу до м. Лебедина. Спочатку працював науковим співробітником Лебединського державного художнього музею, потім завідувачем Лебединської філії Сумського державного обласного художнього музею (1965-1976).

Дмитро Якович зробив значний внесок у розвиток музею та поповнення його колекції. В 1969-72 завдяки його старанням вдалося  прибудувати  нові  приміщення до будинку музею,в результаті чого з’явилися дві кімнати фондосховища, а експозиційна площа збільшилася в 1,5 рази. Керував гуртком юних художників у районному Будинку піонерів, викладав малювання у школах міста, в Лебединському педагогічному училищі ім. А.С.Макаренка, у дитячій художній школі. Був одним із організаторів і активним членом літературного об’єднання при редакції районної газети.

Кожна його робота, чи то живописна, чи графічна – вражає композиційною довершеністю. В них: відображення стану природи, ніжна українська пісня, радість оновленого життя, енергія, оптимізм та сила волі майстра.

Ледньов – учасник багатьох місцевих та обласних виставок. У 1987 р. в Лебединському художньому музеї експонувалась його персональна виставка, де було представлено 115 живописних та графічних робіт. Після виставки він подарував музею одразу 20 своїх творів. Вони являються окрасою, як виставок,так і постійної експозиції.

В кінці свого життєвого й творчого шляху Дмитро Якович видав поетичну збірку «Идут года. Стихи разных лет».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут