Георгієвська церква – взірець прадавньої простоти і буденності в церковній архітектурі. Одна з найстаріших церков, яку збудували лебединці (жителі тодішньої слободи Довгалівки). Точний рік її побудови невідомий.
Проте існує документ від 1783 року, який свідчить, що в 1765 році вона перебудовувалась – «возобновлена деревянным строением». Цебто в 1765 році вона вже була старою і потребувала ремонту. Отже, перший храм, очевидно, був збудований ще на початку другої половини XVII століття. Це підтверджується і тією думкою, що Довгалівка на початку була окремою слободою і повинна була мати свій храм.
Фото Георгієвської церкви, 1910-і рр.
На початок ХХ століття площа під спорудою становила 640 кв. сажнів. Центральна баня восьмерика мала два заломи.
Метрики церкви розпочинаються 1742 роком. Із церковних стародруків відомі були: «Служебник» – 1734 року та «Октіох» – 1727 року. Як стверджує Філарет, благодійниками храму були священик Яків Джунковський, який в 1819 році пожертвував церкві 300 карбованців сріблом, і церковний староста Прохір Губський, який пожертвував 280 карбованців сріблом.
С.Васильківський “Церква Святого Георгія у Лебедині”, 1890-і рр. Зберігається у Харківському художньому музеї
Дослідник церковної старовини П.Фомін в 1916 році про цей храм записав: «Храм… Георгия в первый раз построен в Лебедине, вероятно, около 1700 года. В 1765 г. построен ныне существующий из прочных дубовых пластин. В 1879 году к нему были приделаны трапезная часть й каменная колокольня. Храм типичный украинский, о трех башнях по продольной линии с востока на запад. Срубы в храме осьмигранные. Нижние срубы башен одинаковой высоты в 12 арш., средний объем в 10 арш., на два аршина шире соседних. Эти срубы переходят в своды одинаковой высоты в 3 арш. На сводах среднего положен второй сруб в 8 арш. в диаметре и в 4 арш. высоты со сводами в 5 арш. подьема, на них третий сруб в 3 арш. высоты й такого же диаметра. На сводах же соседних срубов устроены осьмерики в 3 арш. высоты и диаметра. Нижние своды покрыты снаружи покатыми крышами. На самих же верхних срубах надеты широкие шлемо-образные купола с перехватом посредине, а еще выше — фонари с перехватными главами, шарами на них и крестами».
Після революційних подій 1917 року доля храму склалася трагічно. Спочатку закрита у 1920-х роках, Георгієвська церква була зруйнована наприкінці 1930-х (1937-1940 рр.). Нині на місці Георгієвської церкви розміщується спортивний майданчик Лебединської ЗОШ №4 (вул. О.Чапаєва).
Художній музей
При підготовці матеріалу використана література:
Ткаченко Б.. Лебедія: Історичні нариси в 2-х книгах. Книга 1. – Суми: видавництво “Слобожанщина”, 2000.- С. 262-264.
Филарет (Д.Г.Гумилевский) “Историко-статистическое описание Харьковской епархии в 3-х томах”, т.2, Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. – С. 112
