Рік побудови Петропавлівської церкви у Лебедині – невідомий. Знаємо лише, що в 1753 році вона вже потребувала ремонту. Отже, їй на той час було близько сотні літ.
Метрики церкви почав вести в 1742 році священик Герасим Роменецький. За пізнішим документом ця церква начеб-то збудована «в 1755 году тщанием прихожан, деревянная, совсем ветхая, без колокольни». Автор документа під цією датою, очевидно, мав на увазі рік ремонту. Доказом тому слугують відомості, наведені вище.
Запис 1814 року про цю церкву свідчить: «старая, невместительная, имеющая в длину 21, а в ширину 8 аршин». Стояла вона на майдані, де закінчується вулиця Шевська і починається Шкарупівка.
На початку XIX століття міська управа заходилась висипати Шевську греблю, вимощувати центр міста бруківкою. Землю для цих робіт вирішили брати на Петропавлівському майдані навколо колишньої церкви (на цьому місці стояла невеличка капличка). Землю вибрали, а капличка лишилась стояти в оточенні берестів тепер уже на непорушеному бугорку. Землі було вибрато так багато, що весняні води стали вимивати людські кістки з могил кладовища, яке колись було біля церкви.
ШЕВСЬКА ГРЕБЛЯ У ЛЕБЕДИНІ
Художній музей
При підготовці матеріалів використана література:
- Ткаченко Б.. Лебедія: Історичні нариси в 2-х книгах. Книга 1.- Суми: видавництво „Слобожанщина”, 2000.- С.266 – 268.
- Филарет (Д.Г.Гумилевский) “Историко-статистическое описание Харьковской епархии в 3-х томах”, т.2, Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005.- С. 110.
