12 липня ми відзначаємо день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Вибрані Богом, вони пронесли через усе земне життя любов до Спасителя, проповідь благочестя і милосердя. Різним був їхній шлях до Христа, але обидва є свідченням мудрості та сили Господа і справжніми стовпами істинної віри.
Їх пошанування почалося відразу ж після страти 65 – 67 рр. в Римі. За переказами, існували їх прижиттєві зображення, які лягли в основу цих традицій. Зазвичай апостола Петра малюють літнім, але міцної статури з коротким сивим хвилястим волоссям, короткою бородою і лисиною. Апостол Павло змальовується із високим чолом або лисиною, темним волоссям і довгою бородою. Традиційне вбрання апостола Петра – блакитний або зелений хітон, поверх якого жовтий чи вохристий гіматій, в апостола Павла – вишневий гіматій поверх синього хітона. Ноги, як правило, босі або в сандаліях. З IV ст. цих угодників малюють із німбами. Характерними атрибутами апостолів є книги (сувої) – символ християнського вчення. Крім того, в апостола Петра є «ключі від Царства Небесного», а в апостола Павла – меч, яким його стратили, і книга, що вказує на нього, як автора послань.
Образи Петра й Павла (ікона кін. ХІХ – поч. ХХ ст., дерево, олія, розмір 130/60), що зберігаються в Лебединському художньому музеї, представляють народне малярство нашого краю. Невідомий майстер створив образи, в яких є свій стиль, гармонія, духовне наповнення. Незважаючи на спрощеність і примітивність у змалюванні окремих деталей, автор досягає надзвичайної художньої виразності. Вражають прекрасні, одухотворені лики святих із мудрими і добрими очима. Лики, у яких відбилися досвід і переконання. Художник, без сумніву, був обізнаний із традиціями у зображенні апостолів та знав канони візантійського іконопису. Це підтверджують і добір атрибутів (сувій у лівій руці Петра та книга у Павла, яка нагадує про те, що він – автор чотирнадцяти послань, що входять до Нового Заповіту), і постави, звернені один до одного, на небесному тлі, і яскраво передані портретні риси, і навіть дотримання традицій у кольорах одягу. Ікона передає емоційне і щире почуття митця та вірянина, вона сповнена самобутньої естетики й духовної глибини. Поверх ікони одягнений золотистий дерев’яний кіот. Відомо, що сама ікона потрапила до музею 4 березня 1974 р. з колишньої Троїцької церкви, і з того часу є прикрасою музею.
Зазвичай, святих апостолів Петра і Павла просять про укріплення віри і любові, про заступництво та духовні настанови. Оскільки святий Петро був рибалкою, у нього просять удачі у риболовлі. А от апостолу Павлу моляться про розвиток бізнесу.
Цікаво, що на Сумщині у с. Пустовійтівка народився єдиний святий праведний козацький отаман Петро Калнишевський (12 липня 1691 – 31 жовтня 1803), який є молитвеником у Господа за всіх козаків України. Своїм життям він показав приклад смирення і терпіння, великої любові до Бога і свого народу. Він був справжнім миротворцем, а в любові до народу свого був подібний до святого апостола Павла, який писав: «Я жадав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних по плоті» (Рим. 9,3). Так само і Петро Калнишевський вибрав страждання 25-ти річного ув’язнення в Соловецькому монастирі, щоб перемогти неправду і беззаконня.
Алла Подвезько, науковий співробітник ЛМХМ
(При підготовці матеріалу, використана інформація із інтернет-сайтів)
