Фотоархів: Успенський собор в селі Межиріч

0
15

На архівній світлині 1913 року – мурований Успенський собор в селі Межиріч, що стоїть на терасі біля підніжжя плато високого правого берега річки Псел. Виконана світлина мистецтвознавцем та знавцем української архітектури, музейником, дослідником української старовини Стефаном Таранушенком.

З історичної довідки: будівництво мурованого храму розпочалося у 1759 році, на замовлення і коштом місцевого уродженця Луки Білоуса, архімандрита Києво-Печерської лаври, як соборний храм сотенного містечка Межиріч. Спроектований він за зразком Успенського собору в місті Охтирці (1728-38, не зберігся).

Завершений собор було освячено у 1775 році. Первісно був зведений головний кубічний однобанний об’єм. Він хрестовокупольний, тринавовий, дев’ятикамерний, чотиристовпний. Дещо пізніше до нього з заходу прибудували прямокутний у плані видовжений бабинець, що за шириною дорівнює середній наві. Від решти будівлі бабинець відділено осадочним швом.

Успенський собор в селі Межиріч. Фото С.Таранушенко, 1913

У ХІХ ст. до бабинця з заходу прибудували масивну багатоярусну дзвіницю, а перед північними та південними дверима собору – відкриті двоколонні ґанки.

У 1928 Успенський собор почали руйнувати. Щоправда, руйнування не довели до кінця, але знищили дзвіницю, вінчання бані, закомари на фасадах, північну стіну бабинця й іконостас. Після другої світової війни зруйновані стіни були частково домуровані, на причілках рамен ризалітів та бабинця з’явилися трикутні фронтони, зашиті дошками.

В архітектурному плані, об’ємно-просторова структура храму характерна для групи монументальних будівель Слобожанщини сер. ХVIII ст.: до основного об’єму зі сходу прилягає півкругла вівтарна апсида, а з заходу – бабинець. Загальна композиція будівлі має хрещатий характер унаслідок того, що трансепту відповідають ризаліти на південному й північному фасадах. Кожен з них вінчався півциркульною закомарою, що закривала з фасаду циліндричне склепіння трансепта. У тимпані кожної закомари було кругле вікно-розетка. Усі компартименти були підведені під єдиний, енергійно профільований розкріпований карниз значного виносу. Так само енергійно був прорисований між’ярусний гурт. Наріжники підкреслені широкими пілястрами. Великі прямокутні вікна з лучковими перемичками розташовані в два яруси. Вони мають масивні наличники складного профілю, над ними – енергійно прорисовані лучкові сандрики.

Храм вінчав світловий восьмерик бані з високим наметовим завершенням вишуканого барокового обрису. Зараз восьмерик накрито невисоким восьмигранним наметовим дахом.

Успенський собор в селі Межиріч. Сучасний вигляд Фото, 2019

Фасадна пластика собору характерна для пізнього етапу розвитку стилю бароко. Найкраще збереглися архітектурні форми й декор на східному фасаді, гірше – на південному й північному: там утрачені не тільки закомари, а й частково – карниз, міжповерховий гурт, декор деяких вікон.

Західний фасад у теперішньому вигляді виник після 1928 року, коли зруйнували дзвіницю. Високий арковий отвір по центру фасаду раніше з’єднував об’єми бабинця та дзвіниці.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ, за матеріалами Віктора Вечерського із багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України. Сумська область. Київ, 2017.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут