Розмір: 233 х 77,5 х 2,8 см
Дошка, темпера, левкас
В колекції: надходження до 1937 року
Архангел Михаїл часто згадується у канонічних книгах Біблії, як предводитель ангельського воїнства. За мужність, доблесть та стійкість, Михаїл був увінчаний титулом «Архістратига». Тому на Русі Архангела завжди шанували як покровителя православного воїнства, що бореться за праве діло. Йому також довірена місія провідника душ в момент сходження їх на небеса.
В лебединській колекції Ангел-воїн представлений на монументальній іконі початку XVІII століття. Скошені верхні кути свідчать, що ікона колись була частиною іконостасу. Є припущення, що ікона була написана для церква Архангела Михаїла збудованої у 1663 році на майдані, проти будинку Залеських. Після закриття церкви у 1814 році, ікону могли передати до Троїцької церкви.
Рідкісна іконографія, явно не місцевого іконописця, показує св. Михайла в образі воїна-тріумфатора з піднятим до гори мечем та складеними за спиною крилами.
В 1930-х роках під натиском ідеології атеїзму, в Лебедині закривалися та знищувалися храми. В цей час ікона і потрапила до музейного сховища, що без сумніву, врятувало її. Кілька десятиліть Архангел Михаїл був занурений в тяжкий полон забуття. Він задихався від пилу та страждав від жахливих ран і опіків, невблаганно втрачаючи чарівність свого образу. Ікона не просто страждала, а повільно «помирала», втрачаючи шматочкаи фарби. Можливо, цей невблаганний процес тривав би ще довго, якби у 1967 році цю ікону не побачили спеціалісти Київського державного музею українського мистецтва, що погодилися взяти її на реставрацію.
Ікона була у настільки тяжкому стані, що процес реставрації розтягнувся більше, ніж на 10 років. Але навіть після її завершення, вона довго не поверталася в рідне місто.
Провівши титанічну роботу, мистецтвознавці змогли датувати ікону початком XVIII століття (1708-1709), що поставило її в ряд найбільш цінних ікон України. Як говорили спеціалісти, її місце – у столиці. І на певний час вона зайняла місце в основній експозиції Київського художнього музею, з нею навіть, був виданий каталог київського музе. Проте, зусиллями тодішнього директора, ікону вдалося повернути в Лебедин.
І вже починаючи з 1986 року дивовижний образ Архангела Михаїла, в рисах обличчя якого багато хто бачить портретну схожість із російським імператором Петром І, викликає захоплення у численних гостей лебединського музею.
Просто не можливо не захопитися постаттю молодого воїна у військових обладунках. Золоті лати щільно облягають тіло. Яскраво-червоний плащ витончено спадає до землі. За спиною у ангела складені сяючі сріблом крила. Піднятий до гори вістрям грізний меч, готовий опуститися на кожного, хто кине виклик небесному воїнству. Завершує образ – золотий німб із написом «∑. АХИ – ГАТІ. МІХАЙ. ВОЕВОДА. СИЛЪ. НБНЫ».
Ближче познайомитися із іконою «Архангела Михаїла» можна у 1-му залі художнього музею, де також виставлені козацькі парсуни XVIII століття із портретної галереї графів Капністів. Музей знаходиться за адресою: пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
Р.S. Сьогодні Архангела Михаїла вважають одним із заступників України та міста Києва. Він є покровителем військових, моряків. Архангел Михаїл виступає в низці старовинних гербів українських міст: Гадяча (XVII століття, 1782 рік), Кролевця (1644 та 1 782 років), Миргорода (1631 рік), ін.
