Розмір: 71 х 60 см
Полотно, олія
В колекції: надходження до 1937 року
Портретне зображення гетьмана Петра Конашевич-Сагайдачного (1582-1622) – прославленого перемогами у військових походах запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, несе на собі відбиток українського барокко та належить до яскравих зразків українського репрезентативного портрету кінця XVIII століття.
Портрет має всі стильові особливості станкових «парсунних» (від слова «персона», тобто «поважна особа») зображень: площинність постаті, застиглість пози і підкреслено-гордовита постава, індивідуальна виразність ледь промальованого обличчя; посилена увага до відтворення одягу й аксесуарів, таких як – горностаєве хутро на грудях гетьмана або чорна хутряна шапка; декоративність; темне тло; обов’язкові атрибути влади – гетьманська булава (у правій руці) та рукоять шаблі, яку Сагайдачний стискає лівою рукою.
Гарно прописане, реалістичне зображення Петра Сагайдачного захоплює увагу глядача своїм важким поглядом, що свідчить про звичку до влади, неабиякий розум та суворий характер. Майстерно поєднаними відтінками червоного, невідомий художник виписав делію гетьмана, з облямівкою із чорного хутра та червоним шнурком-зав’язкою. Червоний колір – то колір знаті.
Основний акцент художник спрямував на впевнене, вольове обличчя із правильними рисами в анфас, основними прикметами якого є спущені донизу козацькі вуса і довга борода. Відчувається, що перед нами сильна людина із складним характером та готовністю до дії. Художник підкреслив поглядом великих каріх очей глибину його думки – гетьман був освічений, адже дістав добру освіту в Острозькій академії, яка дозволяла йому розумітися в державних і релігійних справах.
Виконаний портрет Сагайдачного у XVIII столітті, більш ніж через століття, після смерті гетьмана. В цей час, в середовищі козацької старшини набуло розповсюдження створення портретних галерей іменитих предків та видатних діячів козацької історії. Була схожа галерея і в Михайлівському маєтку Павла Полуботків та його нащадків, звідки і походить «Портрет гетьмана Сагайдачного». Авторами таких портретів були іконописці, цехові ремісники, випускники Київської академії та Харківського колегіуму або, навіть, кріпосні художники. Рідко портрети малювали з натури, частіше за описом чи з гравюри, вже після смерті портретованого.
Парадний портрет Петра Сагайдачного утверджує не лише станову значущість і знатність самого гетьмана, а й прославляє всю історію українського козацтва, що постає втіленням ідеальних якостей – воїнської доблесті та мужності. До речі, Сагайдачного часто зображають поважним чоловіком старшого віку, адже дата його народження невідома: в різні періоди історики називали – 1550-й, 1570-й, 1578-й… Останнім часом набула поширення ще одна дата – 1582 рік, з чого випливає, що Сагайдачний прожив близько 40 років.
Ближче познайомитися з «Портрет гетьмана Сагайдачного», а також іншими українськими «парсунами» XVIII століття можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
