Рік побудови першої Пророко-Іллінської церкви невідомий. Очевидно, це була одна з найстаріших церков Лебедина, збудована водночас з прибуттям перших переселенців. Друга церква під іменем цього ж пророка була побудована в 300 саженях від попередньої по шляху на Охтирку (залишки каплички на місці її престолу збереглися до наших днів на присадибній ділянці будинку №58 по нинішній вулиці Тараса Шевченка).
Друга церква була побудована 1720 року. Площа під спорудою — 430 кв. сажнів. З акту 1724 року відомий священик цієї церкви — Андрій. Метрики її розпочинаються від 1742 року і підписані так: «Книга гор. Лебедина церкви Иліи попов Андрея Андреева да Прокопа Андреева».
З особливим благоговінням прихожани ставились до ікони давнього письма Святого Миколая, подарованої церкві прихожанином Андрієвським близько 1700 року. Із старих книг храму відомі три, надруковані в Києві: «Требник» (1677 року), надрукований «за благоволением в Бозе ясне привелебного г. Инокентия Гизеля архимандрита Лавры», «Трифелогій» (1734 року) та «Служебник» (1738 року) з написом: «Куплен лебединским жителем Дмитрием Пушкаренком 1738 г.»
Залишки каплички на місці престолу Пророко-Іллінської церкви
За переписом 1732 року, при цій церкві була школа. Діяла церква до 1858 року, до об’єднання з Вознесенським приходом.
Певний час у жителя міста Ольховика зберігалися церковні книги із церкви Іллі, в яких на полях сторінок були записані фрагменти історії старого Лебедина.
Художній музей
При підготовці матеріалів про церкву використана література:
- Ткаченко Б. «Лебедія: Історичні нариси в 2-х книгах». Книга 1. – Суми: видавництво «Слобожанщина», 2000. – С.272, 274.
- Филарет (Д.Г.Гумилевский) «Историко-статистическое описание Харьковской епархии в 3-х томах», т. 2, Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. – С. 111-112.
