Історія Лебедина в датах і фактах (міжвоєнний період 1920-1930-і рр.)

0
2375

(за матеріалами Ю.В.Голода)

Фото вгорі: Петро Петров – перший тракторист Лебединської МТС (1932)

28 квітня 1921 – Харитон Фролов був нагороджений орденом Червоного Прапора.

1921 – за ініціативи Харитона Фролова біднота села Лихинівка (тепер Семенівка) організувала першу в Лебединському повіті комуну «Червоний стяг»: 26 родин разом зі своїм майном і реманентом переїхали в хутір Березів Яр – у колишній поміщицький маєток. Головою комуни став Фролов. З допомогою держави комунари придбали перший у повіті трактор. Його привіз сам Фролов, перший час, поки не підготували молодих трактористів, він сам працював на тракторі.

Діти комунарів комуни “Червоний стяг”. Праворуч голова комуни – Харитон Фролов. Фото 1922

10 березня 1922 – червоноармієць Олексій Середа, боєць 95-го стрілецького полку, нагороджений орденом Червоного Прапора за заслуги виявлені в бою 17-18 березня 1921 під Кронштадтом. Середа був одним з трьох орденоносців Лебединщини (О.Линник, Х.Фролов та він).

1922 – в Лебедині почала виходити газета «Серп і молот», яка агітувала селян переходити на шлях колективного господарювання, пропагувала НЕП. В Лебедині стала до ладу ливарно-механічна майстерня, де працювали 65 робітників; виготовляли деталі для сільськогосподарських машин, різні побутові вироби. Почав працювати паровий млин, що давав 200 тонн борошна на добу. Стали до ладу три цегельних і дігтярний заводи, електростанція, другий технічний млин, нова пекарня. За успішне виконання продподатку Лебединський повіт нагороджений Червоним прапором Харківського губвиконкому.

Межиріцькі гончарі на Лебединському базарі, фото 1920-х років (період НЕПу)

1923 – в результаті адміністративної реформи Лебедин увійшов, як районний центр до складу Сумського округа (до 1930).

1925 – комуна «Червоний стяг» на чолі з Харитоном Фроловим перейшла в с. Куличка, в колишній маєток поміщика О.А. Красовського.

Комсомольці-продзагонівці Лебедина. Фото 1920-і рр.

1925 – поліграфічне обладнання лебединської друкарні передано в місто Суми: в Лебединському районі деякий час не було друкованого органу, всі новини з Лебединщини публікувались в Сумській окружній газеті «Плуг і молот».

1926 – в Лебедині проживало 19 301 мешканець.

Карл Гнатович та Марія Карлівна. Лебедин, 1922

1926 – в Лебедині, на місці колишніх порохових складів фортеці, збудована нова лазня.

Лебединська лазня, збудована на місці колишніх порохових складів фортеці. Фото 1960-х рр.

Липень 1927 – в Лебедині по вул. Друга Зарудка створено дитячий будинок на базі Сумського дитбудинку ім. Леніна, було в ньому тоді 56 дітей.

1927 – колективні господарства – комуни обробляли в районі 2059 десятин землі, в селянських господарствах району налічувалось 31 тис. коней, 15,5 тис. кінних плугів, 388 кінних моторок, 17 молотарок з двигуном, 1180 штук сохи.

1928 – Харитон Фролов очолив комуну «Новий мир» в с. Лифино (колишній маєток поміщиків Хрущових).

Представники пролетарської влади в Лебедині. Праворуч – Харитон Фролов

1928 – кінний завод в с. Михайлівка перетворений у радгосп по вирощуванню великої рогатої худоби червоної степової породи. Степ «Михайлівська цілина» проголошена заповідником місцевого значення.

1928 – в Лебедині відкривається техпрофшкола.

Комсомольський актив комуни “Новий світ”

2 грудня 1928 – в Лебедині на площі Волі (на братській могилі), за рішенням міської влади споруджено обеліск на честь похованих тут з 1919 по 1920 рр. 28 борців «за встановлення Радянської влади на Лебединщині» (влітку 1943 тут поруч із старою братською могилою було поховано 11 загиблих червоноармійців); за іншими даними, 7 листопада 1929 відбулася закладка скульптурного монумента активістам радянської влади на Братській площі в Лебедині в присутності 4 000 чоловік.

1929 – в Лебедині відкрито сільськогосподарське училище. Виходить періодична газета «Колективіст». В с. Малий Вистороп, на місці цукрового заводу О.К. Романова, створена сільськогосподарська школа.

Пробний виїзд в поле лихвинських комунарів
Лихвинські комунари вийшли на весняне поле. Фото 1928

1929 – письменник Гордієнко за завданням Наркомзему вперше приїздить на Лебединщину щоб написати нарис про першу комуну «Червоний стяг» в с. Куличка, організовану Харитоном Фроловим.

Родина Івана Рожевецького, 1929 рік

1929 – помер І.П. Рожевецький – автор рукопису «Лебедин 70 лет тому назад».

21 травня 1930 – вихід в Лебедині першого номера постійної районної газети «За колективізацію» – органу Лебединського райкому партії.

Організатори колгоспів на Лебединщині. Зліва направо: Петро Кохан, Данило Тернюк, Володимир Ясінський, Васса Степанова, Михайло Коротун, Петро Петров. Фото 1960-і рр.

1930 – на базі ТСоЗу в Лебедині виник великий колгосп-двадцятитисячник «Вперед до соціалізму», який очолив О.В. Прищенко – активіст колгоспного руху. Я.Д. Рябушко, М.М. Чирва, Ф.А. Ярошенко, І.П. Коваленко, І.П. Невальонний, Г.П. Невальонний, Г.П. Пивоваров стали ініціаторами перетворення колгоспу у зразкове господарство. В с. Токарі створена артіль «Червона Зоря», керував нею робітник Є.І. Беренський. Створена Лебединська машино-тракторна станція. Машинний парк – 40 тракторів, директором став робітник С.А.Швед.

Учасники І-ї Великої виробничої наради по суцільній колективізації. Фото 1930

1931 – в Лебедині організована школа сільськогосподарського навчання при механічній майстерні, існувала до 1934. Тут готували слюсарів, токарів, столярів.

Комсомольські організації створені в усіх колгоспах району, загальна кількість комсомольців на Лебединщині 1500 чоловік.

В районі на підприємствах працювали 1666 робітників.

Випускники Лебединського навчального пункту трубокладів. Фото 1932

27 лютого 1932 – Лебедин став районним центром Харківської області.

1932 – в Лебединському районі налічувалося 56 колгоспів, які обробляли 86,3% всієї орної землі. Кількість робітників на підприємствах Лебединщини становила 3104 чоловіка.

Створена Штепівська МТС.

Відкриття Лебединської МТС. Фото 1931

1933 – створений Маловисторопський район. Райком партії і райвиконком очолювали Діброва і Шумило.

В с. Мала Ворожба перебазувалася МТС із села Нижня Сироватка. Вона обслуговувала 23 колгоспи. Колгоспи Лебединського району продали державі 47 тис. тонн цукрових буряків.

1934 – на Лебединщині працювало 112 торгових точок.

В Лебедині відкрито універмаг.

В колгоспах Лебединського району налічувалось 3,4 тис. голів великої рогатої худоби, 2,2 тис. свиней. Працювало 159 тракторів, 6 зернових комбайнів, 1 вантажна автомашина.

Лебединська майстерня перейшла у відання цукрового тресту УРСР. Вона виготовляла запчастини й ремонтувала устаткування для цукрових заводів.

Кобітники парового млина (після війни ФПФ)

1935 – в Лебедині створено державний розплідник великої рогатої худоби. Тваринницька ферма приміського колгоспу «Червона зоря» стала його опорним пунктом. Ініціатором з розведення лебединської породи корів виступив ветлікар Д.Бондаренко. Разом з ним працювали зоотехнік І.Ф. Ворожченко та селекціонер Г.О. Кириченко.

Семирічна школа у Штепівці реорганізована в десятирічку, тут працювало 25 педагогів, які навчали 200 дітей.

Влітку були організовані масові воєнізовані походи, участь в яких взяли близько 300 комсомольців Лебединщини.

Лебединська вагоремонтна майстерня (пл. Соборна). Фото 1935

1 січня 1936 – вийшов перший номер Лебединської районної газети «Соціалістичне життя». Виходила двічі на тиждень, тираж  2-4 тис. примірників.

1936 – в Лебедині діяли педтехнікум, середня школа, 4 неповні середні школи, в селах району – агротехнікум і три середні школи. В місті – театр, звукове кіно, міжспілковий клуб, велика районна бібліотека, бібліотеки при клубах і школах. В місті був радіовузол, весь район був радіофікований. В Лебедині був паровий млин і два цегельних заводи. За 10 км. від міста в с. Бережки – будинок відпочинку, в районі дві МТС – в них 152 трактори, 47 автомобілів, 16 комбайнів. Кустарі Лебедина були об’єднані в промкооперативні артілі. Та частина міського населення, що займалась землеробством, об’єднана в 4-х колгоспах.

1936 – Лебединська майстерня приступила до ремонту устаткування для спиртових заводів (до 1938)

В центрі Лебедина, на вулиці Карла Маркса, встановлено пам’ятник Леніну.

Створена Лебединська музична школа (керувала Лілія Ісаківна Шамані). В школі навчалися 20 дітей по класу фортепіано.

Вересень 1937 – вийшов наказ міністерства охорони здоровя УРСР про створення в Лебедині фельдшерсько-акушерської школи. Перший її директор Наталія Григорівна Гасюк. В першому навчальному році були організовані дві групи фельдшерів і одна група акушерок – всього 30 чоловік.

Екскурсія в Лебединському художньому музеї, 1937 рік

1937 – Лебединський історико-краєзнавчий музей перейменовано в художній музей.

Вибухівкою знищено в Лебедині Успенську соборну церкву (Успенський собор).

Успенський собор. Лебедин

1938 – Лебединська майстерня почала виготовляти запчастини для автомобілів. Створена Михайлівська МТС, в ній було 40 тракторів і 15 зернових комбайнів. Начальником Лебединського райвідділу міліції призначений Борисенко Іван Васильович (був на цій посаді в 1938-41, 1943-59 рік).

Механізатори Лебединської МТС. Фото 1930-і рр.

Великою славою користувалася молочно-товарна ферма колгоспу ім. Сталіна Штепівського району, якою керував депутат Верховної Ради СРСР, орденоносець Онопрієнко Максим Федорович. Середній удій на фермі становив 5100 літрів на кожну корову. На цій же фермі вирощена всесоюзна рекордистка корова «Лєнта», яка дала за рік 12623 літрів молока. Дояр колгоспу «Червона зоря» Лебединського району Хобот Іван Тимофійович надоїв в середньому від корови по 2670 кг молока – найвищий тоді показник в СРСР.

10 січня 1939 – Лебедин став районним центром новоствореної Сумської області.

Будівля колишньої міської управи. Фото 2011

7 лютого 1939 – Орденом «Знак Пошани» нагороджена Коротич Уляна Наумівна (бригадир жіночої тракторної бригади Лебединської МТС, що бробляла землі на кожний трактор по 1004 га) і Онопко Іван Петрович (комбайнер М-Ворожбянської МТС).

1939 – зразкова ферма колгоспу «Червона зоря» Лебединського району одержала високі надої молока і здобула право на участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Завфермою С.М. Гайдаш та передові дояри брати І.Т. і П.Т. Хоботи були удостоєні високих нагород. Колгосп за розвиток тваринництва одержав диплом другого ступеня та грошову премію. Дояр Хобот Іван Тимофійович першим на Лебединщині став кавалером ордена Леніна.

В Лебединському районі нараховувалось 56 тис. голів великої рогатої худоби. Середній надій від корови 2178 літрів молока на корову.

Директори та завідуючи сільськими школами в Лебединському районі. Фото 1936

В Лебедині збудовано середню школу №8, по вул. імені Щорса.

Бригада Я.М. Шульги брала участь у Всесоюзній виставці досягнень народного господарства (Шульга нагороджений великою срібною медаллю).

Художній музей під час перебування у приміщенні колишньої міської управи. Фото між 1933 та 1939 рр.

Липень 1939 – Лебединський художній музей переміщено з будинку колишньої міської управи в будинок, де раніше проживав лікар К.О. Зільберник (на площі Волі).

1940 – Лебединський педагогічний технікум реорганізовано в учительський інститут із заочним відділенням.

Лебединський учительський інститут (нині – педагогічне училище)
Студенти 2-го курсу Лебединського учительського технікуму. Фото 1930-і рр.

В Лебедині біля палацу піонерів розбито сквер, квітник та встановлено пам’ятник Кірову.

Продовження далі…

Фото: Ткаченко Б.І. “Лебедія”. Книга ІІ. Харків, 2014 та фототека Лебединського міського художнього музею імені Б.К. Руднєва

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут