Незважаючи на те, що популярність сумському майстру Олегу Прокопчуку принесла, саме скульптура, його графіка (акварель) та живописні роботи викликають у поціновувачів мистецтва не менший захват.
У цих роботах творець найчастіше зображує близьку для нього Сумщину, що стала йому малою Батьківщиною. Причому, універсалізм, що присутній у пейзажній творчості Олега Прокопчука – неймовірний і близький кожному з любителів цього жанру. Це помітно і в його роботі «Лебедин. Верби», написаній під час мистецького пленеру в Лебедині у 2007 році.
На перший погляд картина не здається глядачеві шедевром пейзажу, занадто проста вона в своїх кольорах і відтінках. Але якщо оцінювати роботу за широтою знань живопису, то відчуття природи, немов життєва сила – блищить на картині, де майстер розмітив ідеальні обриси композиції.
Робота Олега Прокопчука «Лебедин. Верби» нагадує заміський краєвид, де рідкі будиночки виглядають із зелені по берегу річки (Вільшанки). Дерева ніби намагаються накрити їх своїм листям. Любов до природи – основний акцент, яким керувався художник при написанні картини.
Верби – головні «дійові особи», ваблять глядача своєю пластичністю. Небо виглядає тихим та ясним, на дворі погожий літній день. Дійсність, яка присутня в роботі, дивує своїми акуратними рисами. Художник не прагне виділити щось одне, тому цілісність природи і життя спостерігається глядачем.
Привертає увагу й максимальна простота, деяка ескізність роботи та жива атмосфера. Пейзаж дуже м’який. Від нього йде особливе умиротворення. Розглядаючи його, ми відчуваємо, наскільки розмірено тече життя. Значний простір полотна займає зелень верб та кущів. Це надає полотну насиченості. Шари фарби щільні, скупчені, плями кольору виявляються дещо збитими. Переважають: зелений, жовтий та коричневий кольори.
Глибина мистецтва художника, в роботі «Лебедин. Верби», торкається внутрішнього стану глядача. Тут немає дії або гри, але є теплота відчуттів. Відмінною її особливістю є проникнення художника в тонкі риси краси навколишнього світу.
Робота була подарована автором художньому музею у грудні 2007 року.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
Про художника: Олег Прокопчук – скульптор, живописець, графік. Народився 06.04.1944 в с. Басчі Панфіловського р-ну Талди-Курганської області (Казахстан).
Заслужений художник України (2018).
Закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва (1967), Московське Вище художньо-промислове училище (колишнє Строганівське) у 1972 р. Член НСХУ (1977). Працює в галузі монументальної та станкової скульптури, графіки (акварель).
Твори зберігаються в Дирекції виставок Спілки художників України, Сумському обласному художньому музеї імені Никанора Онацького, Роменському краєзнавчому музеї, Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва.
У скульптурі намагається поєднати портретну схожість з психологічним станом портретованих сучасників. В акварелі розробляє багатофігурні композиції, здебільшого міфологічної та релігійно-філософської тематики. Композиції стають носіями не стільки жанру, скільки індивідуального стилю художника. Засобами акварелі переважно створює «малу» картину, у якій головне місце належить смисловій домінанті.
Біографічні відомості за «Сумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво». Суми: Видавництво «Університетська книга», 2018. С. 202.
