Розмір: 84 х 110 см
Полотно, олія
В колекції: з 1949 року
Відомий радянський живописець Федір Решетніков був майстром еталонних творів соцреалізму та вважався одним з найбільш народних художників. Навчався в московському художньо-технічному інституті, де разом з технікою письма і особливостями підбору колористики ввібрав соціалістичні ідеї, що наклали свій відбиток на його творчість. Він не міг і не хотів сприймати інші напрямки мистецтва. Можливо, саме тому його картини часто передають настрій не лише автора, але й епохи в цілому.
Завдяки своєму таланту молодий художник отримав можливість взяти участь в заполярних експедиціях. За одну із них у 1932 році, на криголамі «Сибіряков», він буде нагороджений орденом. Крім того, в експедиції він багато малює, і зокрема, робить начерки для своїх живописних робіт. В 1933 році Решетніков візьме участь в іншій, трагічній експедиції на криголамі «Челюскін». В 1934 році його разом з вижившими моряками знайдуть на дрейфуючій крижині, і звідки доставлять додому. Але, незважаючи на всі позбавлення, після повернення Решетнікова чекає слава. Замальовки, зроблені в подорожі, користуються величезним успіхом, а пізніше, в 1973 році, він намалює картину «Загибель «Челюскіна», яка стане гучним завершенням «Челюскінской епопеї».
Несподівано, під час війни, Решетніков відкрив для себе дитячу тему. Приїхавши з Севастополя до Москви, де він працював в якості військового кореспондента фронтової газети «Червоний чорноморець», він зупинився на вулиці щоб подивитися, як діти грають у війну. Побачене так запало йому в душу, що незабаром він напише серію картин «дитячого циклу», які принесуть йому не аби-яку популярність.
До цього циклу належать і «Юні патріоти», яку автор вважав однією із найбільш вдалих своїх робіт. У 1976 році він, навіть, відкликав її із лебединського музею для виставки в Академії мистецтв СРСР.
На полотні Решетніков торкнувся ряду важливих аспектів, де поруч з питаннями вірності обов’язку та патріотизму, автор акцентує увагу на проблемі втраченого дитинства для цілого покоління радянських дітей. На холодному горищі, біля цегляної стіни два хлопчики доглядають пораненого бійця, закутаного у сіно. Їх застиглі рухи додають виразності й допомагають глибше зрозуміти ту небезпеку, яка чекає на них у разі викриття.
Відчуття тривоги посилюється й композиційною побудовою. Її центр – діалог між пораненим бійцем та одним із хлопчиків, зміщений вправо і в глибину. Асиметричну композицію врівноважують просторові паузи між пораненим та другим хлопчиком, що прислухаючись, повернувся до глядача, кудлатою собакою в лівій частині, а також протиставленням великих і малих форм, контрастів темного і світлого фону, насичених та приглушених кольорів.
Картина викликає змішані почуття. З одного боку вона пробуджує патріотизм, але разом з ним з’являється й смуток за тими, кому довелося пережити жах війни та скорбота за жертвами, які своїми життями заплатили за Перемогу та мирне майбутнє для цих дітей. «Юні патріоти» ще зовсім ще діти, але як і дорослі, вони вже відчули смак горя, смак втрат і поневірянь. Їм довелося подорослішати занадто рано…
Картини Решетнікова проникнуті духом свого часу, саме тому вони такі зрозумілі і близькі кожній людині. Ця ностальгія в його творчості й стала причиною популярності його картин, незважаючи на відкриту пропаганду соцреалізму.
В його роботах вражає все, а особливо деталізація в зображенні людей. Здається, що Решетніков намагався запам’ятовувати кожну рисочку, кожен погляд, кожен нахил голови і навіть складочки на одязі. Портретний жанр для цього художника – покликання, отримане від батька-іконописця. У Решетнікова немає незакінченої або розірваної композиції – його художній світогляд гармонійний і цілісний. Він вірний не тільки канонам реалістичного мистецтва, а й відрізняється любов’ю до батьківщини, вірності власним принципам і переконанням.
Ближче познайомитися з «Юними патріотами» Федора Решетнікова (член Академії мистецтв з 1953 та Народний художник СРСР з 1974) а також іншими українськими та російськими художниками середини ХХ століття можна в Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
