Розмір: 86,5 х 112,5 см
Полотно, олія
В колекції: з 1929 року
Євдоким Волошинов – один з найвидатніших майстрів академічного натюрморту другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1846-1850) у заслуженого професора М.Н. Воробйова. Жив і працював у Харкові, викладав малювання в Харківському інституті шляхетних дівчат, в Маріїнській жіночій гімназії та приватних навчальних закладах. Його художній спадок становить більш, ніж 400 робіт – пейзажі, інтер’єри, натюрморти. На жаль, до наших часів дійшла лише їх незначна частина.
Творчість Волошинова розвивалася в руслі демократичного мистецтва, характерного для ІІ пол. ХІХ ст., й сповненого співчуттям до соціальних проблем народу. Демократичні тенденції того часу справили відчутний вплив на формування тематичного діапазону творів Волошинова. Самобутність таланту митця розкривалася перш за все в його натюрмортах, в яких він зображував звичну для кожного глядча городину: кавуни, гарбузи, огірки, цибулю, фрукти, ягоди…
Та, новизна натюрмортів Волошинова проявилася в тому, що він один з перших не тільки українських, а й російських художників, хто створив натюрморт на пленері, зображуючи квіти і плоди в природних умовах. У натюрморті того часу здебільшого ставилося завдання – передати власну, ізольовано взяту сутність обраного предмета. Волошинов же, передбачивши досягнення художників початку ХХ століття, виніс свій натюрморт «на повітря», під відкрите небо, помістивши його в світло-повітряному просторі й зробивши його сприйняття, як відображення світовідчуття конкретної людини, її способу життя.
Своїми роботами Євдоким Гнатович довів, що натюрморт може бути гідним уваги не менш, ніж інші жанри. Саме завдяки неабиякій своїй майстерності та новаторському підходу, йому вдалося створити довершені художні твори. Він майстерно оспівував красу дарів, близької йому природи, не завжди помітну звичайній людині у плині повсякденності («Гарбузи», «Виноград», тощо). Можливо саме тому, чимало сучасників живописця бажали, щоб у них вдома були натюрморти цього талановитого художника.
Натюрморти Волошинова – різноманітні, але єдині за напрямом творчих пошуків. Його сюжетні натюрморти «Яблука в соломі», «Життя в житі» із колекції Лебединського художнього музею, чи інші – гори золотих цибулин, кавуни, дині, яблука у високій траві, все навіяне життям, в яке цей скромний учитель малювання був просто закоханий.
Подібно старим майстрам, живописець завжди виділяє смисловий центр композиції світлом і кольоровими плямами; не виключенням є й натюрморт «Яблука в соломі». Наче коштовності на оксамиті, сяють стиглі червоні яблука на тлі золотої соломи та чистого синього неба. Врівноважують композицію – кошулі: одна, кругла з ручкою, напівпорожня – ліворуч, інша – в центрі, більша, овальної форми. Вона напівперекинута на глядача й злегка присипана соломою. Саме з неї, висипалися кілька десятків червоних яблук.
Перед глядачем – справжній достаток. Волошинов не шкодує соковитих фарб для того, щоб максимально природно зобразити яблука на соломі. Вони настільки реалістичні, що здається, досить простягнути руку і можна буде спробувати вподобаний плід.
Фон на картині нарочито світлий. Потрібно це для того, щоб підкреслити стиглість яблук і пишність запашної соломи. Картина створює у глядачів радісний настрій. Вона вся пройнята яскравими фарбами, які приємні для очей. Художник зумів створити справді вражаючий натюрморт. Він – справжній майстер, що тонко відчуває фарби природи і вміє підібрати ідеальні тони для того, щоб зобразити фрукти, овочі, ягоди та трави максимально природно.
«Яблука в соломі» належить до числа кращих Волошинських натюрмортів. Споглядаючи його можна відчути, як художника захопила химерна краса природного світла, що підсилило мальовничу гру кольорів натюрморту, ключовий зміст якого полягає в неймовірній взаємодії світла, форми та кольору.
Ближче познайомитися з натюрмортами Євдокима Волошинова «Яблука в соломі» та «Життя в житі», а також іншими роботами українських художників другої половини ХІХ – початку ХХ століття, можна в Лебединському міському художньому музеї імеі Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
