Проблема реставрації творів з музейної колекції є одним із основних завдань збереження культурної спадщини. Поряд зі зберіганням, вивченням та популяризацією (експонуванням) – «реставрація» – одна із основ, на яких стоїть музейна справа. Для кожного музею досягти максимального показника в рішенні даного питання є завданням до якого потрібно прагнути.
Сьогодні, із понад 2300 творів мистецтва, що зберігаються в Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва, більше 300 потребують реставрації. І останні роки цей список тільки збільшувався. Комплексної реставрації в музеї не проводилося 30 років.
Змінюватися ситуація почала лише в 2017 році, після відновлення співпраці із Національним науково-дослідним реставраційним центром України (м. Київ). Першими на реставрацію до Києва попрямували «Дівчинка у блакитному» (1900) Федора Кричевського та «Жнива» (1947) Миколи Глущенка, чия реставрація потребувала значних зусиль. Потім, в березні 2018 року, одразу 25 робіт (від XVII – до середини ХХ століття) були відреставровані на базі художнього музею. Працювали реставратори у художньому музеї й у вересні та жовтні 2018 року.
Зокрема, п’ять днів, з 08 по 12 жовтня 2018 року, в художньому музеї працювали завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів олійного живопису ННДРЦУ Володимир Папушенко та художник-реставратор вищої категорії Ірина Сапєгіна. За цей час їм вдалося відреставрувати 12 живописних робіт, серед них: «Гурток червоного хреста» (1936) та «П’ятихвилинка у панчишному цеху» (1937) Семена Прохорова, «Осінні рефлекси/Портрет Б.К.Руднєва» (1904) Євгена Агафонова, «Літо» (1945) Миколи Глущенка, «Козак/Запорожець на посту» (1890-і), «Казбек» (1900-і), «Захід сонця. Етюд» (1910-і), «Портрет Івана Мазепи» (1900-і) Сергія Васильківського, «Каміння на березі моря» (1909), «Вечір перед грозою» (1912), «Захід сонця» (поч. ХХ ст.) Никанора Онацького та «Художній музей в Лебедині» (2008) Сергія Півторака.
Кожна робота вимагала індивідуального підходу. Проте, найбільш складними виявилися великі за розміром (160х210 см кожна) роботи Семена Прохорова. За понад 80 років з моменту їх створення, полотна потемніли і потріскались, втративши свій презентабельний вигляд. Ускладнювали роботу підрамники, які з часом деформувалися настільки, що почали розривати полотно. Вкрай обережно реставратори замінили старі підрамники та відновили втрачену міцність полотна, виправили деформовані частини основи, ґрунту, фарбового шару живопису, відновили втрачені фрагменти та лакове покриття. По завершенню роботи картини заграли новими фарбами – стали світлішими, на них проявилися деталі, яких не можна було помітити раніше.
Слід відзначити, що реставрація цих робіт стала можливою завдяки допомозі депутата Сумської обласної ради Валерія Чалого. Тож, Лебединський художній музей щиро дякує Валерію Григоровичу за підтримку та добру волю у вирішенні цього питання.
Важливість проробленої в художньому музеї роботи відзначила в.о. міського голови Оксана Древаль. «В лебединській музейній колекції є по-справжньому унікальні речі, які ще ніколи не бачили відвідувачі. Проте, завдяки співпраці музею з Національним реставраційним центром, ці предмети отримують нове життя. Це унікальна співпраця між музеєм, реставраторами та меценатами, яку ми маємо, працюючи разом, думаючи разом і подаючи приклад для інших». Вона також вручила подяку реставраторам за вірне служіння мистецтву, талант і професійну майстерність.
Художній музей запрошує лебединців та гостей міста побачити відреставровані картини. Двері музею відкриті з вівторка по суботу з 08:00 до 17:15 (в суботу до 16:00). Музей знаходиться за адресою: площа Волі, 17.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
