Останні літні дні – чудовий час для подорожі. Тепла погода ще тішить нас сонячними днями, а природа вже дарує цвітіння осінніх квітів та трав. Тож, саме час пройтися старовинним парком, зазирнути до панського палацу, зануритися в атмосферу життя поселення часів Київської Русі Х-ХІІ століття та відчути на собі енергетику місця народження видатного художника-футуриста Давида Бурлюка.
… а поєднати всі ці локації в одну подорож допоможе тур вихідного дня «Лебедин-Тростянець-Урочище Бурлюк», який 25 серпня 2020 року протестували співробітники Лебединського міського художнього музею імені Б.К.Руднєва спільно з працівниками міського відділу культури і туризму (спеціаліст – Валентина Знаменщикова) та членами громадської організації «Мистецька платформа Лебедина» (голова – Іван Мальцев).
На думку організаторів, така подорож допоможе отримати море позитивних вражень всім, хто захоплюєтеся архітектурою, історією, або просто полюбляє прогулятися красивим парком. І все це – Тростянець, старовинне місто XVII століття, що знаходиться в долині річки Боромля. Назву ж самого міста пов’язують із невеликою річечкою Тростянка, яка протікає неподалік.
Сьогодні Тростянець добре знаний, далеко за межами Сумщини, в першу чергу завдяки своїми фестивалями (фестиваль історичної реконструкції, Схід-рок, тощо), а також парками, скверами та неймовірними пам’ятками архітектури, серед яких – Круглий двір XVIІI століття та палац Кеніга, де сьогодні розміщується музейно-виставковий комплекс «Тростянецький», який об’єднав картинну галерею, краєзнавчий музей та музей шоколаду. Саме з цього музею і розпочалося наше знайомство з містом.
Музей шоколаду
Працівники музейно-виставкового комплексу «Тростянецький» (директор – Євген Маловічко), не лише тепло зустріли лебединців, а й провели неймовірно-цікаву та насичену екскурсію по всім тростянецьким музеям, розповіли історію самого Тростянця, відкрили старовинний Круглий двір XVIІI століття та представили археологічні знахідки, що були розкопані навколо Тростянця у 2019-2020 роках.
Родзинкою подорожі стали відвідини археологічних розкопок поблизу села Зарічне (історичне місце – Боголюбове), на берегах мальовничої річки Ворскли. Познайомили із результатами археологічних досліджень також наукові співробітники музейного комплексу «Тростянецький», за що їм окрема подяка.
З історичної довідки: археологічні пам’ятки поблизу села Зарічне складаються з трьох городищ, селища та двох курганів-могильників, які знаходяться на правому корінному березі річки Ворскли. Загальна площа – понад 16 га! Не виключено, що всі три городища виникли в скіфський час та складали єдиний комплекс фортець, які були укріплені широкими валами (висотою до 5 м, шириною до 15 м.), та ровом (до 10 м у ширину, глибиною до 4 м), урвищами висотою 60-70 м.
Археологічні розкопки поблизу села Зарічне
Історики також вважають, що поблизу цього городища 12 серпня 1399 року загинула майже вся русько-литовсько армія під проводом великого князя Литовського, Руського і Жемайтійського Вітовта Великого, що вступила у бій з військом Золотої Орди під проводом видатного татарського полководця еміра Ідигея і хана Темір-кутлуга.
Археологічні дослідження цієї місцевості лише починаються, та вже у червні 2020 року принесли ряд цікавих знахідок, серед яких – вирізаний з кістки грифон ХІ-ХІІ ст.
Краєзнавчий музей
Ще однією дорогоцінної пам’яткою Тростянця є розташоване недалеко від міста чудове за своєю красою – урочище Нескучне, де серед мішаного (сосново-листяного) лісу розташовані три наповнених джерельною водою озера. Серцем урочища є руїни «Гроту німф», або просто «Гроту». За однією з легенд грот є одним із виходів зі зруйнованої підземної мережі доріг, які начебто існували тут у давнину.
А яка тут флора! В урочищі сотні видів різних дерев і чагарників, серед яких кілька видів сосен, ялин і ялівець, а також більше сотні квіткових рослин.
Перекликається з урочищем Нескучне, інше – Урочище Бурлюк, що знаходиться на місті вже давно не існуючого хутора Семиротівка (Рябушківська сільрада), недалеко від Лебедина, що стало останньою локацією туру вихідного дня.
Неймовірні краєвиди цього місця надихали відомого за кордоном художника Давида Бурлюка – засновника футуризму та пропагандиста нового мистецтва. Дружба з Володимиром Маяковським, нерозуміння співвітчизників, імміграція, пів віку забуття – такий нелегкий шлях до визнання геніальності Бурлюка. Мало хто знає, що його картина «У церкві» встановила український рекорд на лондонських торгах будинку Sotheby’s, де була продана за 650 тисяч доларів.
Сьогодні Семиротівки вже не існує. Остання хата цього чималого хутора зникла, кажуть, року дев’яностого. У Семиротівщину, так і не підвели електрики, не було й інших цивілізаційних благ. Можливо, так радянська влада вiддячила селянам, які не схотіли вступати до колгоспу. Семиротівщина щезла з лиця землі. Лише залишки старого кладовища, фундамент, що заріс травою, та кущі хрону свідчать, що тут жили люди. Проте, тут народився славетний художник-футурист Бурлюк, чиїм ім’ям неофіційно сьогодні називають все Урочище. Відповідний знак, роботи лебединського майстра Сергія Букати, був встановлений 18 липня 2020 року.
Якщо когось зацікавили, будь-ласка в дорогу. Літня погода ще дозволяє. Тим більше, по маршруту є чим помилуватися!
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
