Мала Ворожба, що на Лебединщині – унікальне та неймовірно мальовниче місце, яке має величезний туристичний потенціал! Варто зауважити, що окрім своєї природи Мала Ворожба відома, ще й як місце народження видатного українського митця Василя Григоровича Кричевського (1873-1952), в чиїй постаті масштабно і багатогранно втілено розвиток українського національного мистецтва більш, ніж за 50 років. Більше того, саме з Кричевським українське мистецтво змінилося, ставши багато в чому таким, яким ми його знаємо сьогодні.
У Ворожбі також довгий час жив і брат Василя – Федір Кричевський. Братів Кричевських, без перебільшення, називають фундаторами українського мистецтва. Їх багатогранний талант проявив себе у різних сферах. Зокрема, Василь, як і Георгій Нарбут, – один з перших авторів української гривні 1918 – 1919 років, Федір Кричевський – один із засновників та ректор Української академії мистецтв.
Проте, сьогодні, як не сумно, Малу Ворожбу відвідують лише поодинокі туристи-ентузіасти, що їдуть туди за новими враженнями та емоціями. Хтось за відпочинком, а хтось хоче пройтися місцем, що подарувало Україні та світу видатну мистецьку династію.
Серед таких туристів – група сумських ентузіастів «Пантеон Сумщини», що 5 лютого 2020 року запланувала свій черговий тур-розвідку до Малої Ворожби. Оригінальною є і назва туру «Крич-гора». Як пояснюють організатори, «Крич-гора» – це міфічне місце, що пов’язане з історією прадавнього вождя Крича.
Учасники туру також припускають, що прізвище «Кричевські» – топонімічне, і походить воно від місцевості Кричев, яка в свою чергу походить від старовинного імені – Крич.
Навколо села Мала Ворожба також знаходяться декілька старовинних городищ, в самій Малій Ворожбі – церква, що розписана Василем Кричевським, а також місце, де знаходився їхній будинок, тощо. Тож, тур-розвідка обіцяє бути надзвичайно насиченою та цікавою.
Інформацію про тур читайте на сторінці Лебединського міського художнього музею та на сторінці групи «Пантеон С» у фейсбуці – https://www.facebook.com/groups/390390741128215/
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
