Кожен по різному проводить свої вихідні дні. Хтось зустрічається з друзями або присвячує свій час побутовим справам. Та є інший варіант… Пропонуємо вам урізноманітнити своє дозвілля та відправитися в тур «вихідного дня». Туристичні напрямки в нашій країні розвиваються все стрімкіше. І це не дивно, адже цікавих, маловідомих і пізнавальних місць по Україні дуже багато. Тому подорожі вихідного дня – це гарна можливість не тільки захоплююче провести час, а й ближче познайомитися з історією, культурою і природою своєї країни.
Цього разу наша група із представників громадської організації «Мистецька платформа Лебедина» (керівник – Іван Мальцев) та Лебединського міського художнього музею імені Б.К.Руднєва вирушила до Більського городища, що знаходиться менше, ніж в 100 км від Лебедина.
Більське городище (VIII–III ст. до н.е.) на Полтавщині — парадоксально маловідома для свого масштабу пам’ятка історії. Займаючи площу понад 5 тисяч гектарів, воно ймовірно є найбільшим городищем ранньої залізної доби у Східній Європі. Більський заповідник приховує чимало загадок, залишених скіфами, мешканцями описаного Геродотом міста Гелон. Туристи їдуть сюди, щоб на власні очі побачити рукотворні земляні вали і спробувати сили на розкопках; археологи щороку знаходять нові цінні артефакти, а працівники заповідника мріють облаштувати тут музей.
Скіфів вважають ядром слов’ян. Скіф – родич сарматів і прабатько козацтва. Скіфи довгий час панували майже на всьому просторі Індоєвропи – від Причорномор’я до Кавказу та Алтаю. Цікаво, що територія скіфів з точністю повторювала кордони сучасної України. Саме скіфи спорудили в українських степах так-звані кургани – некрополі, усипальниці родоначальників-вождів, оточені антропоморфними кам’яними статуями. Найвідоміші скіфські кургани: Товста Могила, Гайманова Могила, Куль-Оба, Чортомлик тощо. Спадщина скіфів також збереглась у вигляді ювелірних виробів, які дивують – як виконанням, так і задумом. Скіфська пектораль тому приклад.
Сьогодні територія городища є охоронною зоною. З 2005 року тут діє історико-культурний заповідник «Більськ», куди часто приїжджають нові туристи, відбувається щорічний фестиваль «Гелон-фест», для всіх охочих організовується археологічна школа, та, звісно ж, проводяться розкопки.
31 липня нам пощастило побачити роботу одразу двох археологічних експедицій, що працювали в Більському городищі. На одному із майданчиків, як раз було розкрите скіфське поховання, орієнтовано IV ст. до н.е., й велося очищення фрагменту черепу з верхньою щелепою. Ще одна археологічна група досліджувала район східного укріплення.
Та незважаючи на вражаючі, а іноді й просто сенсаційні відкриття археологів в скіфських курганах і в городищі, треба визнати, що все ж саме до Геродота сходять основи наших знань про скіфів та їх сусідів. І це не випадково. Саме Геродот надав певне забарвлення історії і культурі Скіфії, створивши яскраві літературні образи скіфів й інших народів півдня Східної Європи.
Розповідь Геродота про дивне скіфське місто Гелон навряд чи відноситься до категорії особистих спостережень. Та, зрештою саме його великі розміри зіграли визначальну роль в ототожненні Гелона, яким його описував Геродот, з Більським городищем на Ворсклі в Котелевському і Зіньківському районах Полтавської області і Охтирському районі Сумської області. Дійсно, загальна протяжність його зовнішніх укріплень (валів) – 33,8 км – виявилася дуже близькою до довжини дерев’яних стін Гелону. І хоча дослідження території Більського городища тривають вже понад 100 років, є всі підстави вважати, що місце приховує ще чимало таємниць і цінних артефактів.
Сьогодні, працівниками Більського заповідника робиться чимало для того, щоб розвивати внутрішній туризм та популяризувати й відновлювати історичну пам’ять. З цією метою в межах охоронної зони щороку створюються спеціальні експозиції під відкритим небом, встановлюються скульптури, будуються оглядові вежі та альтанки для відпочинку, маркуються маршрути для туристів. І це не лише додає яскравих вражень, а й полегшує процес знайомства з городищем.
Із наміченого плану подорожі, лебединці оглянули майже все… познайомилися з комплексом трьох укріплень: Західного, Східного та Куземинського, пройшли вздовж великого земляного валу, побували на археологічних розкопках, відвідали мальовничі природні об’єкти «Озеро Лазьки», лісопарк. Єдине, що не вдалося побачити – колонію бабаків, що живуть біля Західного укріплення… можливо в той день для них було дуже спекотно. Але тим не менш, залишився привід навідати Більське городище і в наступному році.
Радимо відвідати Більське городище всім, хто цікавиться історією, культурою скіфів, а також тим, хто хоче відволіктися від міської метушні та побачити щось дійсно цікаве. Адже замість заїжджених місць відпочинку завжди можна обрати щось таке, що вразить не менше, ніж широко відомі пам’ятки сусідніх країн.
Подорожуйте Україною!
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
