Розмір: 16 х 22 х 7 см
Бісквіт, ліплення
В колекції: до 1937 року
Полонський район (Хмельницька область) здавна славився своїм глиняним родовищем, джерелом високоякісного каоліну, польового шпату та кварцового піску. У 1895 році на цьому благодатному грунті місцевий комерсант М. Бричка заснував фарфорове виробництво, відоме як «Ляльковий завод Бричкіна».
Спочатку підприємство займалося виготовленням різних за формою квіткових кашпо, розписаних орнаментом, письмових приладів і статуеток. Зразком для майстрів завжди служив мейсенський фарфор. Намагаючись хоч трішки наблизитися до свого ідеалу, вони пробували повторити пишний орнамент декору і приклеювали до вже готових форм квіти, гірлянди і фігурки, виконані заздалегідь. Однак самобутній і національний характер виробів простежувався в усьому: в особливостях сировини, в кольорових відтінках глини та в декоративному розписі.
Продукція заводу користувалася значним попитом не тільки у заможної еліти краю, а й у жителів інших регіонів Російської імперії та Європи. Особливо популярні були такі форми кашпо, як «Китайці», «Японська ваза», «Дівчинка з кроликом», «Вікові дуби», «Слоники», статуетки «Купальниці», «Журавель», «Русалонька», «Хлопчики», «Коваль».
Під час Першої світової та громадянської війни життя на заводі завмерло. Проте, у 20-і роки виробництво порцеляни було відновлено. Новий етап у розвитку цієї справи привів до створення вільної артілі майстрів «Керамік» під керівництвом того ж самого Брички, що проіснувала до 1956 року. Виробництво розширювалося, одні теми фарфорової пластики замінялися іншими, в мистецтві з’являлися нові образи бісквітних фігур: «Ударники», «Футболісти», «Шахтарі», «Пушкін», «Гоголь», «Тарас Шевченко».
Дуже швидко високохудожня продукція артілі «Керамік» отримала всесоюзне, визнання, а окремі її зразки зайняли своє місце по музеям всієї України, в т.ч. і в лебединському художньому музеї, де зберігається бісквітна фігурка «Рибалки у човні».
Бісквіт – це неглазурована порцеляна, яка пройшла один або два випали. Поверхня такої порцеляни дуже біла, матова і злегка шорстка, що надає їй схожості з високоякісним мармуром. Пориста фактура бісквіта перешкоджає його використанню в якості матеріалу для виготовлення посуду, однак бісквітний фарфор з XVIII століття використовується як популярний матеріал для виготовлення фігурок, прикрас, скульптур, котрі не мають потреби в глазурі для захисту поверхні.
Фігурка «Рибалок у човні» привертає увагу своєю пластикою. Невідомий майстер створив, дійсно, впізнаваний образ: хлопчик та старенький дідусь у невеликому човні з вітрилом закидають сіть у море. Плавні лінії, досконала форма та знайомий кожному образ, повертають глядача у світ казок і дитинства. Завершує образ – постамент, виконаний із морських хвиль.
Артіль «Керамік» змогла пережити Другу світову війну та відновити своє виробництво після окупації. Проте, у вересні 1956 року артіль була розпущена, а на її базі створене державне підприємство «Полонський завод художньої кераміки», що існує й до цього часу. Проте, масовим виробництвом на заводі вже давно не займаються. Виконуються лише індивідуальні замовлення: фляги, декоративні пляшки для лікеро-горілчаних напоїв і невеликі партії дрібної скульптури. Вироби заводу продовжують користуватися попитом, здобуваючи відзнаки, як на українських, так і на міжнародних виставках-ярмарках.
Ближче познайомитися із «Рибалками у човні» артілі «Керамік», а також іншими зразками порцеляни ХІХ та ХХ століття можна у Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
