Розмір: 52 х 44 см
Полотно, олія
В колекції: надходження до 1937 року
Маловідомий широкій громадськості «Портрет Павла І» (дитячий) зберігається сьогодні в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К.Руднєва. Портрет належить пензлю невідомого російського художника другої половини XVIII століття.
Для того часу було дуже характерно замовляти портрети не тільки знаменитим портретистам, але і маловідомим художникам, які навчалися в Імператорської Академії мистецтв і мали професійний досвід та майстерність. З подібних художників формувалися живописні команди для робіт по імператорським замовленням: для прикраси інтер’єрів імператорських резиденцій, а також для подарунків особам, наближеним до двору. Завжди потрібною була дуже велика кількість портретів членів імператорської родини. Імена художників в цих випадках рідко залишалися в документах.
Композиційно, «Портрет Павла І» повторює відомі роботи: П’єтро Ротарі («Портрет цесаревича Павла Петровича із Росії», 1761), Федора Рокотова («Портрет великого князя Павла Петровича у дитинстві», 1761) та дитячі портрети цесаревича Павла, роботи французького живописця Жана Луї Вуаля, що належав до придворних живописців «малого двору» великого князя Павла Петровича. Їх портрети досить часто ставали зразками для копіювання або створення вільних реплік російськими художниками.
Великий князь Павло Петрович (1754-1801) – син імператриці Катерини II та імператора Петра III. З 1796 по 1801 роки – російський імператор. З 1798 – великий гросмейстер ордена Святого Іоанна Єрусалимського (Мальтійський орден). Убитий в результаті перевороту 11 березня 1801 року.
Судячи з дитячих портретів, Павла Петровича вирізняла дитяча привабливість. «У великого князя є все, чим привернути до себе цікавість осіб протилежної статі. Не будучи високого зросту, він гарний особою, виглядає атлетично, приємний в розмовах і манерах», – писав один із його сучасників. Проте, з віком великий князь втратив миловидність, і найбільш характерною деталлю його зовнішності став запам’ятовуватися кирпатий ніс, який, за сімейними переказами, був наслідком невдалого падіння з коня (за іншою версією, зі сходів).
«Портрет Павла І» із лебединської колекції відноситься до типу напівпарадних портретів, представляючи зображеного на ньому великого князя не в повний зріст, а лише по пояс й на нейтральному сірому тлі. У той же час вигідне розташування фігури, в розвороті на три чверті, дозволяє показати набір аксесуарів, зазвичай зображуваних на парадних портретах. Блиск дорогоцінного каміння ордена Андрія Первозванного м’яко поєднується з переливами блакитної стрічки на фоні камзолу із червоного оксамиту та горностаєвого хутра.
Наче промінь світла вихоплює з напівтемряви обличчя майбутнього імператора Павла I, якому на момент написання портрета було не більше семи-восьми років, і він був лише спадкоємцем престолу. Як відомо, Катерина II, його мати, продовжувала правити імперією, незважаючи на повноліття сина. На портреті майбутній імператор постає спокійним, умиротвореним, з ледь помітною напівусмішкою, характерною для парадних зображень того часу.
На портреті також привертає увагу важлива деталь: відсутність будь-яких супутніх предметів, що створювали б додатковий антураж біля фігури високої особи. Художник навмисно уникнув включення будь-яких елементів в картині, здатних відвернути увагу від особистості свого персонажа. Однотонний фон за спиною помітно висвітлений біля особи Павла Петровича і затемнений у віддаленні від його фігури.
У 2019-2020 рока «Портрет Павла І» із лебединської колекції був відреставрований на базі Національного науково-дослідного реставраційного центру України (м.Київ), реставратор олійного живопису вищої кваліфікаційної категорії Анастасія Черниченко.
Ближче познайомитися з «Портретом Павла І», а також іншими українськими та російськими портретами XVIII століття можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ