Розмір: 70,5 х 53,0 см
Полотно, олія
В колекції: надходження до 1937 року
Одна з найбільш цікавих картин середини ХІХ століття в колекції Лебединського художнього музею – «Портрет Миколи Анненкова». Незвичайна і повна таємниць історія цього портрету й донині залишається розкритою не в повному обсязі. До цього часу так і не встановлено ім’я живописця, що створив портрет. Єдине, що вдалося дізнатися, так це те, що портрет повторює (у вільній інтерпретації) літографію з портрета Анненкова до видання «Георгіївські кавалери та подвиги кавалерів Ордена Святого Великомученика і Побідоносця Георгія всіх ступенів, з оглядом їх служби та життя» Мамишева В.М. Для цього видання Портрет Анненкова створений відомим російським живописцем, майстром акварелі Петром Борелем (1829-1898) у літографії Юзефа Брандта (1841-1915).
Портрет написаний в проміжку з 1850 по 1855 рік, більш точного часу створення мистецтвознавцям і історикам встановити не вдалося. Зображений на полотні герой – особистість видатна не тільки по відношенню до свого оточення, але і всієї російської та української історії.
Микола Анненков (1799-1865) – російський військовий і державний діяч, генерал від інфантерії (1858), член Державної ради. Брав участь у турецькій та польській кампаніях. З 1836 – командир лейб-гвардії Ізмайловського полку, пізніше – начальник штабу 6-го армійського корпусу, з 1842 – директор канцелярії військового міністра. З початком Кримської війни, Анненков був призначений новоросійським і бессарабським генерал-губернатором, зумів провести укріплення Одеси, яка витримала атаку з моря. У 1862 – призначений командувачем військами Київського військового округу і генерал-губернатором Південно-західного краю, у який входили три губернії.
Отримав практично всі нагороди Російської імперії та деякі іноземні нагороди. Зокрема, Орден Андрія Первозваного, Орден Князя Володимира, Орден Георгія Побідоносця, Орден Олександра Невського, Орден Білого Орла, Орден Святої Анни, Орден Святого Станіслава, Орден «Virtuti military», Орден Марії Терезії та інші.
В 1832 році одружився з першою красунею Петербургу та дочкою сенатора Івана Бухаріна, Вірою Іванівною. Разом з дружиною часто жив в Лебединському повіті, де мав маєток в селі Боброве. Анненков також був «по-лицарськи» благородною людиною. Коли його родичів-декабристів повернули з Сибіру, він повернув їм усі конфісковані у них статки.
«Портрет Миколи Анненкова» представляє собою традиційний поясний парадний портрет, характерний для середини ХІХ століття. Генерал-губернатор показаний на ньому державним діячем – у мундирі при нагородах. Разом з тим, на портреті подана максимально безпристрасна та врівноважена інтерпретація іміджу героя, перевірена композиція у три чверті оберту, характерна для класицизму, а витончено вимогливий колорит портрету, підтверджують приналежність героя – до нової епохи.
У портреті переважають темні та спокійні тони. Художник виділяє обличчя Анненкова. Воно немов осяяне світлом. Весь портрет вражає не буйством фарб, а силою передачі характеру державного діяча і його думок. Художнику вдалося зрозуміти цю людину і створити по-справжньому натхненну картину. Полотно настільки живе і глибоке, що залишається лише дивуватися майстерності невідомого майстра.
Особливе місце займає прекрасна мальовнича техніка, з якою майстерно впорався художник. Композиція, фактура, образ та інші деталі, передані дуже майстерно. Максимально впевнені мазки, якісно передають мерехтіння золотих еполет і блиск численних нагород. Живописець також навмисно уникнув включення будь-яких деталей, здатних відвернути увагу від особистості свого персонажа. Однотонний темний фон за спиною злегка висвітлений біля особи Анненкова, і затемнений у видаленні від його фігури.
В колекції музею «Портрет Миколи Анненкова» має своєрідну пару – «Портрет Віри Анненкової», дружини (також невідомого майстра сер. ХІХ ст.). Та, за понад 100-річну історію музею ці портрети ніколи не експонувалися разом, через те, що «Портрет Миколи Анненкова» весь цей час потребував серйозної реставрації, яку вдалося провести лише в 2019-2020 роках базі Національного науково-дослідного реставраційного центру України (м.Київ), реставратор олійного живопису вищої кваліфікаційної категорії Ольга Бондар.
Ближче познайомитися з «Портретом Миколи Анненкова», а також іншими портретами ХІХ століття можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
За літературними джерелами:
- Мамышев В.Н. Георгиевськие кавалеры, и подвиги кавалеров ордена Св. Великомученика и Победоносца Георгия всех спеней, з обозрением их службы и жизни : периодическое издание / Всеволод Николаевич Мамышев. – 1861-1862, СПб. – Авт. Установлен по одноимен. Изд. 1869 г.
- Портретная галерея руських деятелей: [В 2-х т.]. – 1864-1865. СПб. – Т.1: 100 портретов. – 1865. – [10] с., 100 л. портр. Портреты: Анненков Николай Николаевич, Генерал-Адъютант, Генерал-от-Инфантерии.
- Анненков Н. Лист из издания А.Э.Мюнстера «Портретная галерея русских деятелей» (СПб., 1864-1869). Литография в паспарту. Размеры оттиска: 27,3х20,3 см.
- Карпович Е.П. Родовые прозвания и титулы в России. – СПб; М., 1886. – 1991.
- Шепелев Л.Е. Отмененные историей чины, звания и титулы в российской империи. – Л., 1977.
- Полное собрание законов Российской империи. Статуты Российских Орденов (Извлечение): Свод Учреждений Государственных, кн. 8, 1892 г.
- Тілофєєв А.М. «Портрет М.М.Анненкова». Реставраційний паспорт № 4404-ж Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Київ.
