Ліворуч від входу до скверу Воїнської слави (вул. Першогвардійська), знаходиться пам’ятник активному учаснику Громадянської війни в Росії та насадження радянської влади на Лебединщині – Харитону Мусійовичу Фролову (1892-1940).
Пам’ятник являє собою залізобетонну скульптурну композицію (висота – 3 м) на невисокому постаменті (1,15 м). На постаменті – постать чоловіка у військовій формі (кашкет, френч, галіфе з кобурою, на ліве плече накинута бурка) з високо піднятою вгору правою рукою. Також на постаменті встановлена чавунна дошка (0,81 х 0,5 м) з меморіальним написом.
Текст на дошці: «Легендарному герою громадянської війни Харитону Мусійовичу Фролову від вдячних лебединців». Внизу посередині, під меморіальним написом – 5-кутна рельєфна зірка.
Розміри:
скульптура – 3,0 м;
постамент – 1,15 м.
Автор пам’ятника – український скульптор, народний художник СРСР Лисенко Михайло Григорович (1906—1972).
Григорович Лисенко є автором великої кількості широковідомих скульптурних творів: пам’ятників В.І. Леніну в Запоріжжі, Миколі Щорсу в Києві, Сидору Ковпаку в Путивлі, 61 комуністу в Миколаєві та інших. Лисенка завжди приваблювали героїчні образи та гостродраматичні сюжети. У творчості Лисенка втілилися багатство і повнота життя, в якому, крім героїки й подвигів, скульптор завжди вмів відчути лірику й теплоту.
Встановлений пам’ятник Харитону Фролову у грудні 1967 року, в «ознаменування 50-річчя Радянської влади». При цьому, попередньо пам’ятник знаходився в невеликому сквері на розі вулиць Шевченка (колишня Леніна, до цього – Охтирський шлях) та Гудимівської. На своєму місці пам’ятник простояв 48 років, аж до квітня 2015 року, коли був демонтований та перенесений до скверу Воїнської слави. Слід також відзначити, що в процесі «переїзду» з місця на місце, Фролов втратив свій оригінальний п’єдистал (трапецієвидна усічена цегляна піраміда обштукатурена під «шубу», висотою 2,5 м) та ще 0,5 м основи з чотирма східцями. Замість оригінального постаменту, був споруджений інший, висотою всього 1,15 із сірого бутового каменю, який вносить дисонанс у пропорції між скульптурою і постаментом.
Щодо самої постаті Харитона Фролова, то сьогодні історики відносяться до нього вже не так однозначно. За думкою одних – він видатний діяч періоду громадянської війни і становлення радянської влади на території міста, на думку інших – Фролов Харитон Мусійович (1892—1940) – це червоний партизан і командир Лебединського винищувального загону для боротьби з українськими селянськими повстанцями. У боротьбі з «класовими ворогами» Фролов відзначався небаченою жорстокістю і люттю. Особисто розстріляв у підвалі Лебединської в’язниці до 60 осіб.
В 1921 році «за видатні заслуги в боях проти ворогів Радянської влади» Реввійськрада нагородила Фролова орденом Червоного Прапора й особистою іменною зброєю. В 1922 р. він організував у с. Березів Яр першу в Лебединському повіті сільськогосподарську комуну «Красное Знамя». В 1934 р. – призначений директором Будинку інвалідів у с. Боброве. А в 1937 р. – репресований, відбув 9-місячне ув’язнення у Харківській тюрмі. Помер Х.М. Фролов в 1940 році. Похований, до речі, недалеко від свого монументу, в братській могилі червоних та радянських партизанів в сквері Воїнської слави.
До недавнього часу, одна з вулиць Лебедина була названа на честь Харитона Фролова (перейменована у 2016 році).
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
