У південно-західній частині Мироносицького кладовища, на відстані 15 м від центрального входу, поховано 310 осіб, в т.ч. 278 воїнів, які загинули:
наприкінці вересня – на початку жовтня 1941, при обороні міста від німецької армії підрозділами 21-ї армії;
при оволодінні Лебедином 21 лютого 1943, підрозділами 100-ї стрілецької дивізії 40-ї армії і 19 серпня 1943 року підрозділами 52-го стрілецького корпусу у складі: 161, 309 стрілецьких дивізій, 14-ї винищувальної бригади; 2-го танкового корпусу у складі: 26, 99 танкових бригад, 58-ї мотострілецької бригади, 15-го окремого гвардії танкового полку прориву, 202-го танкового полку прориву;
воїни, які померли від ран у дислокованих тут шпиталях: 6046, 5161, 3563, 1404, 2676, 2035, 1067, 3502, 1111, 596, 2201 із серпня 1943 року по 5 червня 1945 року;
а також останки 32 євреїв, розстріляних 12 лютого 1942 року в авіамістечку.
Відомі прізвища 157 воїнів та 17 євреїв.
Серед похованих – Герої Рядянського Союзу Влазнєв О.Л. та Назімов К.С.
Влазнєв Олексій Леонтійович (1910-1944) – гвардії рядовий, стрілець окремого мотострілецького батальйону, 9-ї гвардійської механізованої бригади, 3-го гвардійського механізованого корпусу, 47-ї армії, росіянин, уродженець с. Липовка Пензенської області. Учасник Другої Світової війни з 1941. Воював на Воронезькому фронті. Відзначився при форсуванні Дніпра. У ніч на 30 вересня 1943 на підступах до Дніпра у складі групи бійців першим у батальйоні подолав ріку в районі с. Селище Канівського району Черкаської області. На плацдармі відділення Влазнєва О.Л. успішно відбило декілька контратак противника. В наступних боях був поранений і помер від ран 14 січня 1944 у шпиталі, що знаходився в м. Лебедині. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 за мужність і відвагу, виявлені при форсуванні Дніпра і відбиття контратак противника при утриманні плацдарму, Влазнєву О.Л. посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Його ім’я носить школа на батьківщині героя.
Назімов Костянтин Савелійович (1915-1944) – капітан, командир ескадрилії 254-го винищувального авіаційного полку, 269-ї винищувальної авіаційної дивізії, 14-ї повітряної армії, росіянин, уродженець Ленінграда. Учасник Другої Світової війни з березня 1943. Воював на ІІІ Прибалтійському фронті. До серпня 1944 здійснив 240 бойових вильотів, у 27 повітряних боях збив 15 та в групі 2 літаки противника Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1944 Назімову К.С. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Наприкінці листопада 1944 Назімов К.С. прибув до Лебедина на лікування у військовому шпиталі. 23 грудня 1944, Назімов К.С. зчинив хаотичну стрілянину по танцюючих парах у фойє Лебединського міського кінотеатру «Жовтень». Був застрелений автоматною чергою військового патруля.
Поховання радянських воїнів-учасників боїв за Лебедин – відбувалися в різних місцях міста та в приміській зоні уздовж залізниці восени 1941 в лютому-березні 1943 та з 22 серпня 1943 по 4 листопада 1945. 13 вересня 1962 з різних місць було перенесено у братську могилу на Мироносицькому кладовищі 310 останків, у тому числі – останки 32 розстріляних німцями 12 лютого 1942 в авіамістечку євреїв. Керував цією роботою підполковник запасу Дудченко К.М.
9 травня 1963 було урочисто відкрито пам’ятник на цій братській могилі – залізобетонну скульптурну групу воїна і дівчини (висота – 3,37 м) на цегляному обштукатуреному постаменті (висота – 1,87 м). На фасадній частині постаменту – 2 чавунні дошки (по 1,15 х 0,74 м) з меморіальними написами. На правому боці постаменту – 2 пластикові дошки (по 1 х 0,8 м) з прізвищами воїнів.
Текст на чавунних дошках на фасаді постаменту: «Никто не забыт, ничто не забыто, 1941 г.-1945 г. Герои Советского Союза: Влазнев А.Л., Назимов К.С.». Нижче перелічні прізвища 66 загиблих воїнів. Дошка закінчується написом: «Захоронено 309, из них известных». Вгорі над прізвищами рельєфне зображення ордена Вітчизняної війни в обрамленні двох гілочок з листям і 4-х прапорів. На пластикових дошках перелічені прізвища 60 воїнів. За даними Лебединського військкомату в могилі поховано 310 осіб, відомі прізвища 157 воїнів і 17 євреїв. Поранені воїни помирали з вересня 1943 по червень 1945 (числа різні).
Розміри:
- могила – 4,44 х 2,86 х 0,32 м;
- скульптурна група – 3,37 м;
- постамент – 1,65 х 2,39 х 1,87 м.
Художній музей
Джерела і література:
- Архів Військово-Медичного музею МО Російської Федерації: Книга обліку померлих у 2676, 1111, 596, 1404, 4502, 1067, 2035, 5161 шпиталях.
- Білик О.В. Вітчизняна війна на Лебединщині (1941-1943 рр.). – Лебедин, 1961.- С.26-27, 54-55, 57-61. – (Ксерокопія рукопису зберігається в науковому архіві Лебединського міського художнього музею).
- Буров А.В. Твои герои, Ленинград. – Л.,1970. – С. 588. Герои и подвиги.- Саратов, 1966. – Кн.1. – С.161-162.
- Герои-освободители Черкасчины. – Днепропетр., 1980.- С.111.
- История городов и сел УССР: Сумская область. – К.: Гл. ред. УСЭ, 1980. – С. 369.
- Книга пам’яті України: Сумська область, т.7. – Суми: Вид-во «Слобожанщина», 1996. – С.474.
- Списки Сумського облвійськкомату та Лебединського об’єднаного військкомату.
- Хахлин Л.А. Рассказы о мужестве. – Л., 1978. – С. 159-184.
- ЦАМО Російської Федерації. – Ф.335, оп. 5113, спр. 3, арк. 40-41; Ф. 203, оп. 2889, спр. 5, арк. 94; оп. 2843, спр. 510, арк. 25.
- ЦАМО СССР. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, т. 1.-М., 1987. – С. 271; т. 2. – М., 1988. – С. 140.
- ЦАМО СССР. Освобождение городов. – М., 1985. – С.139.
