Пам’ятник Марії Харитонівні Савченко

0
1540

В 1960 році, на території санаторію «Токарі» (вулиця Санаторна) встановлено пам’ятник (погруддя) двічі Герою Соціалістичної Праці – Марії Харитонівні Савченко. Пам’ятник розташований на осі центральної алеї санаторію, серед природних насаджень, й вдало вписується в навколишній ландшафт.

Встановлений пам’ятник згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1958, на батьківщині Марії Савченко ще при її житті.

Савченко Марія Харитонівна (27.04.(10.05)1913, с. Токарі – 12.05.2005, там же) – двічі Герой Соціалістичної Праці (1948, 1958), заслужений працівник сільського господарства УРСР (1973).

Народилася вона в селянській родині. В 1929 вступила до новоствореної у Токарях комуни «Червоний стяг». З 1936телятниця артілі «Червона зоря» (пізніше – колгосп ім. Леніна), де працювала до 1992 року. У 1939 році разом із токарівськими тваринниками брала участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. Влітку 1941, з метою збереження племінного стада та щойно селекційованої лебединської породи, брала участь в евакуації худоби на схід, у Вольський район Саратовської області. Після повернення господарства з евакуації, Марія Савченко продовжила працювати дояркою.

В 1947 вона досягла результату надою у 5810 кг молока від кожної із закріплених за нею корів. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1948 Савченко М.Х. присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1950 році лебединська порода корів була визнана офіційно, а колгосп ім. Леніна став єдиним базовим племінним господарством Сумщини. У 1957 році Марія Савченко досягла показника 8905 кг молока з корови, що стало рекордом для СРСР. Указом Президії Верховної ради СРСР від 26 лютого 1958 року Савченко М.Х. вдруге присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням Золотої медалі «Серп і Молот», ордена Леніна та встановленням бронзового погруддя на батьківщині.

Марія Харитонівна Савченко у колі учасників художньої самодіяльності Маловисторопського технікуму, 1987

З 1962 року Марія Савченко вже працювала завідуючою молочнотоварною фермою №3 колгоспу ім. Леніна. На базі ферми було створено обласну школу передового досвіду для молодих доярок, яка діяла понад 20 років. Марія Харитонівна – ініціатор обласного соціалістичного змагання серед доярок. У 1973 році їй присвоєно звання Заслужений працівник сільського господарства УРСР. У 1982 році Савченко М.Х. за успіхи в розвитку тваринництва стала лауреатом Державної премії Української РСР.  

Пам’ятник (погруддя) двічі Герою Соціалістичної Праці – Марії Харитонівні Савченко, 2020

Савченко М.Х. – депутат Верховної Ради УРСР ІІ-Х скликань від Лебединського виборчого округу, член КПРС, делегат ХІХ – ХХІІ з’їздів КПРС; ХVІ, ХVІІІ-ХХVІ з’їздів КПУ, член ЦК КПУ. Нагороджена трьома орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції та «Трудового Червоного Прапора», медалями.

Автори пам’ятника М.Х.Савченко: скульптор В’ячеслав  Клоков та архітектор – І. Лось.

Клоков В’ячеслав Михайлович (1928-2007) – Заслужений діяч мистецтв України, автор пам’ятників станкової та монументально-декоративної скульптури. Серед його робіт: «Ланкова», «Усть-Ілім», «Ранок», «Весна», пам’ятник княгині Ярославні в Путивлі.

Пам’ятник виконаней в традиціях мистецтва соціалістичного реалізму 50-х рр. ХХ ст.

Пам’ятник (погруддя) двічі Герою Соціалістичної Праці – Марії Харитонівні Савченко, 2013

На чотиригранному постаменті із сірого полірованого граніту встановлено бронзове погруддя Савченко М.Х. Скульптор створив цілісний реальний образ ідеальної жінки. Головна увага зосереджена на достовірному відтворенні портретних рис Марії Савченко. У моделюванні форм переважають м’які заокруглені лінії. Жіночі риси обличчя та простота одягу підкреслені виступаючими боковими гранями постаменту. Статичність композиції порушує ледь помітний нахил голови.

Квадратний у плані постамент, що складається з двох неоднакових за розмірами блоків, встановлений на двоступінчастому цоколі із сірих гранітних блоків. Верхня частина цоколя у формі правильної зрізаної піраміди уявно підносить пам’ятник над землею. На лицьовому боці постаменту – барельєфне зображення ордена та двох Золотих медалей «Серп і Молот», нижче – вигравіюваний напис

«Двічі Герой
Соціалістичної Праці
Савченко
Марія Харитонівна
доярка колгоспу ім. Леніна
Лебединського району
Сумської області».

Пам’ятник розрахований на фронтальне сприйняття.

Розміри: погруддя – 1,0 м; постамент – 0,7 х 0,7 х 2,0 м; цоколь – 2,25 х 2,0 х 0,25 м; загальна висота – 3,25 м.

Пам’ятник М.Х.Савченко має охоронний номер 1800009 (650-См).

Художній музей

Джерела і література:

  1. Вертіль О. Трудове Євангеліє від Марії. // Урядовий кур’єр. – 2013. – № 100 – 6 червня. – С. 13.
  2. Гарчев П., Маркієль С. Колгосп імені Леніна Лебединського району на Сумщині. – Х., 1963. – С. 22, 42.
  3. Дудченко В. Великодні дзвони Надпсілля / В. Дудченко // Життя Лебединщини. – 2003. – 19 червня;
  4. Захарчук Ю. Мистецькі паралелі: творчість В’ячеслава Клокова в контексті розвитку української скульптури другої половини ХХ століття. – Доступ до джерела: httpd://space.nbuv.gov.ua
  5. Івашина В.В. Причетність до великого. – Суми, 2013. – 126 с.
  6. Історія міст і сіл УРСР. Сумська область. – К., 1973. – С. 363.
  7. Кащук Н. Щедрість / Н. Кащук // Україна. – 1971. – № 50 (778). – 12 грудня. – С. 1 – 4. № 51 (779). – 19 грудня. – С. 1 – 3; № 52 (780). – 26 грудня. – С. 1 -2.
  8. Нестеренко П. Зоряна дорога Марії Савченко / П. Нестеренко // Урядовий кур’єр. – 2003. – 24 квітня.
  9. Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К., – С. 466.
  10. Пьянков В. А. Лебедин / В. А. Пьянков // В путешествие по Сумщине: Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Лебедин, Путивль, Ромны, Шостка: путеводитель. – Х., 1984. – С. 143.
  11. Савченко М. Х. Життя – у праці / М. Х. Савченко ; Літ. запис В. Кейбіса. – К.: Політвидав України, 1981. – 176 с.
  12. Савченко М. Х. Шляхом звитяги / М. Х. Савченко // Не впізнати тебе, Сумщино! – Х., 1967. – С. 147 – 149.
  13. Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми, 2003. – С. 390.
  14. Українська Радянська Енциклопедія. Т. 9. – К., 1983. – С. 543.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут