Розмір: 65,0 х 109,0 см
Полотно, олія
В колекції: з 1962 року
Шолтес Золтан Іванович – український живописець, пейзажист, представник другого покоління нового закарпатського живопису. Працював безпосередньо з натури, створюючи широкі епічні композиції.
Учень і послідовник Йосипа Бокшая, Шолтес виробив власну стилістику образотворення. В ній поетичний реалізм, де фарбами стають відчуття і захоплення красою природи. Це імпресіонізм, але з експресивним мазком, що також називають – стилем карпатського пейзажу.
В 1933 році Шолтес закінчив Ужгородську греко-католицьку семінарію, і був направлений священником до села Ужок, у верхній течії Ужа – краю закарпатського пленерного живопису. Цього ж року відбулася й перша персональна виставка Шолтеса, де художник продемонстрував себе зрілим майстрем реалістичного пейзажу, хоча і з дещо стриманим на той час колоритом.
Після війни, нова радянська влада ліквідувала греко-католицьку церкву і Шолтес залишився безробітним. Та незважаючи на важкі політичні часи, молодий майстр бере активну участь у створенні й діяльності Закарпатської Спілки художників України. В 1949 році він влаштовується у художньо-виробничі майстерні, де пропрацював до останніх днів свого життя спільно з корифеями закарпатського живопису Йосипом Бокшаєм, Адальбертом Ерделі, Федором Манайлом, Гаврилом Глюком, Ернестом Контратовичем.
Його полотна 1950-х, 1960-х років – це неймовірна пленерна серія станів природи, панорами гір та закарпатських сіл, піднесені світлоносні зимові краєвиди, розквіт чистого дзвінкого кольору. Характерна їх риса – ясність і виразність художньої мови.
Про значення живопису майстра свідчать й численні виставки в різних містах Радянського Союзу. У 1975 році Золтану Шолтесу було присвоєно звання Заслуженого художника України. Сьогодні його роботи експонуються у провідних музеях України, Японії, Канади, Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії, Польщі, Німеччини. Одна із його робіт – «Осінь» знаходиться в Лебединському художньому музеї.
Пейзаж «Осінь» відкриває перед нами величаві рожево-лілові Карпати з фіолетовими тінями, що відбиваються на спокійній гладі ріки. Надзвичайно виразний твір вражає своєю монументальною величчю та епічною силою.
Як і на більшості своїх робіт, Шолтес пише перший план затемненим, проте яскраво висвітлює центр і задній план. Повітря немов окутує вершини далеких гір, легкість яких підкреслена живописом соковито написаної землі.
Митець ніби вводить глядача на полонину, де видно яскраво освітлену доріжку, що йде понад річкою. По ній рухається самотній мандрівник на тлі яскраво помаранчевих дерев з жовтими шапками листя, хвилеподібними плавними контурами далеких вершин, і зовсім вузенькою смужкою неба з білими хмаринками.
Багатоголосся яскравих фарб зливаються в єдиний дзвінкий мажорний акорд, в якому потопає величний світлоносний гірський краєвид. Широка монументальна панорама, епічний ландшафт побудовані за усталеними в закарпатському живописі композиційними канонами пейзажу-картини. При цьому, робота написана вільно, місцями пастозно, в яскравих та насичених колірних відносинах.
Ближче познайомитися з роботою Золтана Шолтеса «Осінь», а також іншими роботами українських майстрів другої половини ХХ століття, можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К.Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
