Олексій Степанов: художник-анімаліст

0
503

Ціла плеяда художників-анімалістів оспівує дивовижний світ живої природи. Cеред них вирізняється відомий живописець, академік Імператорської Академії мистецтв, член Товариства пересувних художніх виставок Степанов Олексій Степанович (1858 — 1923).

Скромного, делікатного, доброго «Стьопочку», як його всі називали, любили і цінували друзі — С. Іванов, М. Чехов, І. Левітан та учні, серед яких були П. Корін,               Л. Туржанський та багато інших. Степанов рано залишився сиротою: з семи років його виховував опікун, який хотів зробити з хлопця землеміра, пославши на навчання до Костянтинівського межового інституту в Москві. Та жага до мистецтва перемогла і в 1880 році він вступив до Московського училища живопису, скульптури та архітектури, де вчителями були В. Перов та І. Прянишников. Закінчивши училище зі срібною медаллю, почав працювати з І. Левітаном на пленерах. Саме Степанов і Левітан вважаються засновниками пейзажу настрою, коли художник не тільки шукає в природі мотив, що відповідає його внутрішньому стану, а й переносить в нього свої думки і хвилювання. Жанр, в якому любив працювати художник, можна назвати пейзажно-анімалістичним.

Степанов О.С. “Летять журавлі”, 1891

Степанов дуже любив тварин та чудово вмів передавати їх повадки і психологію. Його вважали одним із кращих російських анімалістів, недарма, працюючи викладачем у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1899 — 1918) керував, так званим «класом тварин».

Степанов О.С. “Ранковий привіт”, 1897

Для робіт поч. 1900-х -поч. 1920 – х років характерне поетичне сприйняття рідної природи і народного побуту, гармонійне поєднання пейзажу і жанрових сцен із анімалістичною темою. Твори Степанова, які вирізняються майстерністю пленерного живопису, зазвичай втілюють невеликі, але влучно схоплені події. Прикладами можуть слугувати картини «Пташник» (1907) та «Квочка з  курчатами» (1913), які зберігаються в художньому музеї. У першій картині майстерно зображене ціле пташине сімейство — півень, кури і навіть «гості» голуби, що прилетіли поласувати зерном на подвір’ї. У другій— квочка з трьома чорними й сімома жовтими курчатами. Обидві картини написані з притаманною для Степанова м’якістю і теплотою. Точність у відтворенні деталей і дрібниць тут майже фотографічна, як і в інших творах художника.

Степанов О.С. «Пташник», 1907 (із колекції ЛМХМ)

Художній дар — це одночасно і талант, і велика праця. Саме поєднання цих двох складових і дає світу яскравих та талановитих художників серед яких чільне місце займає Степанов Олексій Степанович.

Алла Подвезько, науковий співробітник ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут