Рух опору на Лебединщині: партизани
За вказівками Сумського обкому КП України та, відповідно до рішення бюро Лебединського райкому, в Лебединському районі повинні були бути створені чотири партизанські загони:
перший загін під командуванням голови Лебединської міськради Кіндрата Григоровича Карпова (місце розташування загону – Гарбузівка, Ситники);
другий загін під командуванням завідуючого гужтранспортом Лебединської міськради, партизана громадянської війни Трифона Павловича Безкоровайного (місце розташування загону – Репівка, Радянське лісництво);
третій загін під командуванням секретаря народного суду Івана Остаповича Карпова (місце розташування загону – Боковенька, М.-Бобрик);
четвертий загін під командуванням директора Лебединського учительського інституту Скоробагатька Ф.Е. (місце розташування загону – Межиріч, Ворожба).
З зазначених вище партизанських загонів діяв лише один, під командуванням Кіндрата Григоровича Карпова.
Другий загін Безкоровайний Т.П. не збирав і нічого не робив щодо його організації, а в період коли радянські війська змушені були залишити Лебедин, він конем перевіз до свого дому базу партизан й торгував щодня на базарі (при німцях) махоркою, милом, сірниками та іншим.
Командир першого партизанського загону Кіндрат Карпов пропонував Безкоровайному Т.П. об’єднати обидва загони в один, але той від цього відмовився. В кінці жовтня 1941, Кіндрат Карпов доручив партизанам Невальоному І.П. (до речі Невальоний І.П. був бійцем загону Безкоровайного Т.П., а оскільки цей загін не зібрався, Невальоний І.П. перейшов бійцем в загін Карпова К.Г.) і Теплюку С.С. направитись в Лебедин і запропонувати Безкоровайному Т.П., вступити до загону Карпова К.Г., бо залишатись йому в Лебедині було небезпечно. Безкоровайний відмовився і від цього, мотивуючи тим, що проти німців він не воює і вони з ним нічого не повинні зробити. Після цього він щодня возом вивозив на базар майно бази і продавав його. Не встиг він і половини бази продати, як німці його заарештували і на другий день 2 грудня 1941 розстріляли в числі десяти заручників.
Третій загін Карпов І.О. не збирав й нічого не робив в справі організації загону, посилаючись на своє “кепське здоров’я”. Сам він перейшов рядовим бійцем в загін Карпова К.Г., чесно і віддано виконував всі обов’язки, які на нього прокладались. В загоні Карпова К.Г. був з самого початку і до кінця. 5 травня 1942 загинув в бою.
Четвертий загін під командуванням Скоробагатька Ф.Є. жодного разу не збирався, а Скоробагатько Ф.Є. довідавшись, що йому доручено керувати загоном, на другий день зник з Лебедина і не з’являвся у місті до цього часу.
Склад партизанського загону Кіндрата Карпова
- Карпов Кіндрат Григорович – командир загону. Уродженець с. Будилка, 1899 року народження, партійний, працював головою міськради. Загинув в бою 26 березня 1942.
- Камай Михайло Омелянович – комісар загону. Уродженець м. Недригайлів, 1896 року народження, партійний, працював завідуючим торгвідділом Лебединської Райспоживспілки. Загинув в бою 5 травня 1942.
- Романов Павло Семенович – заступник командира загону. Уродженець с. Стеблинки Гарбузівської сільради, 1899 року народження, партійний, працював начальником автороти.
Антонов Олександр Іванович – секретар парторганізації загону. Уродженець Татарської АРСР, 1910 року народження, партійний, працював заступником завідуючого відділом пропаганди і агітації Сумського обкому КП України. В липні 1941 був затверджений секретарем підпільного територіального обкому КП України на чотири райони: Охтирський, Тростянецький Лебединський і Синівський, але в зв’язку з тим, що тільки в Лебединському районі зібрався один партизанський загін, Антонову О.І. керувати було нічим і він став рядовим бійцем загону Карпова К.Г. і одночасно секретарем парторганізації. Загинув в бою 6 травня 1942.- Пивоваров Петро Полікарпович – кулеметник загону. Уродженець м. Лебедина 1911 року народження, партійний. Працював директором Лебединського кінотеатру. Загинув в бою 5 травня 1942.
- Вербицький Павло Олександрович – рядовий боєць. Уродженець м. Москви. 1902 року народження. Партійний. Працював директором Лебединського державного млина. Загинув в бою 5 травня 1942.
- Карпов Іван Остапович – рядовий боєць. Уродженець с. Боковенька Лебединського району. 1897 року народження. Партійний. Працював секретарем народного суду. Загинув в бою 5 травня 1942.
- Славуцький Веніамін Афонович – рядовий боєць. Уродженець Київської області. Безпартійний. Працював бухгалтером Лебединської райспоживспілки. Забитий поліцією на лузі під с. Курган 28 березня 1942.
- Лапоніг Павло Іванович – рядовий боєць. Уродженець с. М.-Бобрик Лебединського району. 1903 року народження, партійний. Працював головою колгоспу «За заповітами Леніна». Загинув в бою 5 травня 1942.
- Каліцький Федір Іванович – рядовий боєць. 1903 року народження. Партійний. Офіцер Радянської Армії, потрапив у вороже оточення, з якого вийшов і вступив в загін Карпова К.Г. Загинув у бою 5 травня 1942.
- Теплюк Степан Самсонович – рядовий боєць. Уродженець Київської області. 1910 року народження. Безпартійний. Працював старшим фінінспектором Лебединського фінвідділу. Загинув в бою під Межирічем 25 березня 1942.
- Бурлюк Андрій Олексійович – рядовий боєць. Уродженець с. Рябушки Лебединського району, 1903 року народження. Партійний. Працював головою Рябушчанського колгоспу «Нове життя». В грудні 1941, за власним бажанням вибув із загону і проживав дома в с. Рябушки. В червні 1942, за доносом, німці знайшли його на горищі власного будинку і у дворі розстріляли.
- Стеблянка Тимофій Аристархович – рядовий боєць. В грудні 1941 вибув із загону нібито в Радянську Армію. Доля його невідома.
- Білаш Яків Степанович – рядовий боєць загону Карпова К.Г., а з 26 березня 1942 – комісар загону. Партійний. Уродженець с. Бишкінь Лебединського району. Працював секретарем райкому КП України. Вибув із загону 5 травня 1942. У 1970 проживав і мешкав в с. Штапівка.
- Невальоний Іван Пархомович – рядовий боєць. Уродженець с. Бишкінь Лебединського району. 1898 року народження. Партійний. Працював головою Лебединського колгоспу «II п’ятирічка». Вибув із загону 26 березня 1942, через поранення. На 1 січня 1970 проживав у Лебедині по вулиці Свердлова № 69.
- Юр’єв Петро Іванович – рядовий боєць–радист. Уродженець с. М.-Вистороп Лебединського району, 1900 року народження. Партійний. Працював механіком Лебединської автоколони. Вибув із загону 26 березня 1942, після бою в с. Ревки. На 1 січня 1970 проживав у с. М.–Вистороп Лебединського району.
- Устименко Андрій Васильович – рядовий боєць, пропагандист загону. Уродженець с. Гаркушенці Миргородського району Полтавської області, 1911 року народження. Безпартійний. Був виключений з партії, як такий що проживав на окупованій території. Працював штатним лектором Сумського обкому КП України. Вибув із загону 30 березня 1942, через хворобу. На 1 січня 1970 проживав у Лебедині по вул. Ватутіна № 7.
- Кравченко Григорій Прокопович – начальник продовольчого постачання загону. Уродженець с. Гарбузівка Лебединського району, 1902 року народження. Партійний. Працював директором Лебединського маслозаводу. Вибув із загону на початку лютого 1942, через хворобу шлунка. Подальшу службу продовжував у партизанському загоні Наумова. Помер 6 червня 1967.
- Скрипка Олександр – рядовий боєць. Партійний. Працював редактором Лебединської районної газети. Вибув із загону у листопаді 1941, для проходження служби в Радянській Армії. Після війни працював редактором газети в одному з районів Полтавської області.
- Фалько Дмитро Григорович – рядовий боєць. Уродженець с. Рябушки Лебединського району, 1900 року народження. Партійний. Працював секретарем Лебединського райвиконкому. Вибув із загону в листопаді 1941, для проходження служби в Радянській Армії. Після війни працював головою колгоспу «Вільна праця», село Байрак. Помер 17 квітня 1952.
- Кульомза Петро Макарович – рядовий боєць. Уродженець с. Чернече Лебединського району, 1902 року народження. Партійний. Працював директором Лебединського Робкоопу. Вибув із загону наприкінці жовтня 1941, для проходження служби в Радянській Армії. Після війни працював директором Лебединської фабрики пластмасової фурнітури. Помер 11 березня 1966.
- Удод Федір Петрович – рядовий боєць. Працював головою колгоспу в с. Гарбузівка. Вибув із загону в листопаді 1941, для проходження служби в Радянській Армії. Доля його невідома.
- Домашенко Тихін Єфремович – рядовий боєць. Уродженець с. Рябушки Лебединського району, 1899 року народження. Партійний. Працював старшим інспектором Інспектури ЦСУ. Вибув із загону в листопаді 1941, для проходження служби в Радянській Армії. Після війни працював завідуючим загальним відділом райвиконкому. Помер 10 серпня 1959.
- Панченко Митрофан Іванович – рядовий боєць. Уродженець с. Гарбузівка Лебединського району. Працював завгоспом Гарбузівського колгоспу. Вибув із загону в листопаді 1941, для проходження служби в Радянській Армії. Доля його невідома.
- Лісовицький Павло Іванович – рядовий боєць. Працював головою колгоспу. Вибув із загону в листопаді 1941, для проходження служби в Радянській Армії. Доля його невідома.
- Ольховик Василь Олексійович – рядовий боєць. Уродженець м. Лебедина. Партійний. Працював головою правління Лебединської райспоживспілки. Вибув із загону в листопаді 1941 для проходження служби в Радянській Армії. Загинув у бою.
- Клочко Петро Антонович – рядовий боєць. Уродженець с. Будилка Лебединського району, 1904 року народження. Партійний. Працював головою колгоспу. Вибув із загону в листопаді 1941, за власним бажанням, і всю війну переховувався на хуторах Лебединського району. Після війни весь час працював головою колгоспу. З 1962 проживав в с. Будилка, на пенсії.
- Рева Панас Андрійович (Іванович) рядовий боєць. Уродженець с. Рябушки Лебединського району. Працював заступником голови Гарбузівської сільради. Вибув із загону в листопаді 1941, за власним бажанням, і всю війну переховувався на хуторах Лебединського району. Після війни працював головою Рябушчанської сільради. З 1950 ніде не працював, за віком, і проживав в м. Лебедині.
- Фесенко Михайло Кузьмич – рядовий боєць. Уродженець с. Межиріч Лебединського району, 1907 року народження. Партійний. Працював головою Рябушчанської сільради. Вибув із загону в листопаді 1941, за власним бажанням, і всю війну переховувався на хуторах Лебединського району. Після війни довгий час жив і працював в Тростянці, а з 1962 в с. Вистороп.
- Стеблянка Григорій Іванович – рядовий боєць. Працював головою Куданівського колгоспу ім. Дзержинського. Вибув із загону в листопаді 1941, за власним бажанням, і всю війну переховувався на хуторах Лебединського району. Помер після війни.
- Яковенко Іван Петрович – рядовий боєць. Працював головою М.-Висторопського колгоспу. Вибув із загону в листопаді 1941, за власним бажанням, і всю війну переховувався на хуторах Лебединського району. Доля його невідома.
- Ярошенко Трохим Андрійович – рядовий боєць. Уродженець м. Лебедина, 1896 року народження. Партійний. Працював головою колгоспу «Червоний Лан» в с. В.-Вистороп. Вибув із загону в листопаді 1941, за власним бажанням, і проживав вдома в Лебедині по вул. Кобижча. 19 березня 1942 повішений німцями в Лебедині, як партизан.
- Волянський Іван Федорович – рядовий боєць, 1896 року народження. Працював робітником на Лебединському механічному заводі. Вибув із загону в листопаді 1941, за власним бажанням. Доля його невідома.
- Єрьоменко Георгій Васильович – рядовий боєць. Лейтенант Радянської Армії, який потрапив в оточення, і в грудні 1941 вступив до партизанського загону К.Г. Карпова, а в лютому 1942 вибув із загону за власним бажанням. Доля його невідома.
- Донда Дмитро Трохимович – рядовий боєць. Уродженець с М.-Вистороп Лебединського району. 1894 року народження. Партійний. Вибув із загону за власним бажанням в листопаді 1941, і проживав вдома, в с. М.-Вистороп. Повішений німцями в грудні 1941 в с. М.-Вистороп, як партизан.
- Бугаєнко Микита Сергійович – рядовий боєць. Уродженець с. М.-Вистороп Лебединського району, 1892 року народження. Безпартійний. Вибув із загону в листопаді 1941, за власним бажанням і проживав вдома, в с. М.-Вистороп. Повішений німцями в грудні 1941 в с. М.-Вистороп, як партизан.
- Бєлкіна (Булкіна) Зінаїда Павлівна – медична сестра загону. 1920 року народження. Медсестра Радянської Армії потрапила у вороже оточення, з якого вийшла, і вступила в загін Карпова К.Г. В грудні 1941 командування загону направило її в північні райони області для зв’язку з партизанськими загонами. В час її відсутності загін змінив своє місце дислокації, а Бєлкіна З.П. повернувшись в Лебединській район і не знайшовши загону перейшла лінію фронту і продовжувала службу в Радянській Армії. Після війни жила і працювала в Київському медичному Інституті. 13 травня 1967 р. відвідала м. Лебедин.
Загін 22 вересня 1941 (середа) зібрався у повному складі в приміщенні контори колгоспу ім. Шевченка (Шульгівка, тепер вулиця Рибна), а 9 жовтня 1941 (субота) перейшов на своє місце розташування в землянки біля х. Клюшники Гарбузівської сільради.
На другий день, 10 жовтня 1941 (неділя), 8 чоловік не побажали бути в партизанському загоні, а просили командування відпустить їх для служби в Червоній Армії: Скрипка О., Ольховик В.О., Фалько Д.І., Кульомза П.М., Удод Ф.П., Панченко М.І., Домашенко Т.Є., Лісовицький П. Частина з цих товаришів чесно воювали на фронтах війни – Скрипка О., Ольховик В.О. (загинув в боях), Домашенко Т.Є., а решта більшість часу працювала на адміністративно-господарській роботі у далекому тилу нашої країни.
За період з 9 жовтня 1941 і до 1 січня 1942 в різний час вибули із загону за власним бажанням (дезертири) і проживали на окупований території у родичів на хуторах: Клочко П.А., Рева П.А., Фесенко М.К., Стеблянка Г.І., Яковенко І.П., Ярошенко П.А., Волянський І.Ф., Донда Д.Т., Бугаєнко М.С., Єрьоменко І.В.
Наприкінці жовтня 1941, до загону прибули партизани із загонів, які не зібрались по тим чи іншим причинам: Невальоний І.П., Карпов І.О., Лапоніг П.І.
Три чоловіка прибули в загін з військовослужбовців, які потрапили в оточення: Єроменко І.В., Калицький Ф.І. і Бєлкіна З.П.
20 жовтня 1941 в загін прийшли бійцями Антонов О.І. і Устименко А.В.
Продовження далі….
