Вже майже століття, мистецька колекція міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва є невід’ємною частиною культури та історії міста Лебедина та одним із найбільших його скарбів. Початок її створення відноситься до періоду заснування музею у 1918 році.
99 років тому в Лебедині була влаштована Перша виставка української старовини, організаторами якої були земський діяч М.А. Грищенко і мистецтвознавець С.А. Таранушенко. Саме тоді й зародилася ідея створення в місті музею старожитностей. Через кілька місяців, 20 листопада 1918 р. інженер-технолог із Харкова – Борис Кузьмич Руднєв (1879—1944) виступив ініціатором заснування лебединського музею. В той час основу колекції склали націоналізовані приватні зібрання з колишніх поміщицьких маєтків Анненкових, Бразолів, графів Капністів, Красовських, Хрущових у селах Бобровому, Куличці, Лихвині, Михайлівці, Рябушках тодішнього Лебединського повіту Харківської губернії.
З того часу музейна колекція невпинно поповнювалася, і сьогодні складає понад 2300 експонатів. Це скромне зібрання являє собою безперечну цінність, оскільки дає можливість ознайомитися з оригінальними творами представників різних шкіл вітчизняного й зарубіжного мистецтва і на основі цього скласти уявлення про головні етапи його розвитку. В цілому колекція музею досить різноманітна за характером творів і відображає як художню індивідуальність окремих авторів, так і ряд течій, що розкривають життя людини і довкілля.
ПОРТРЕТ М. А. ІВАНЕНКА
Центральне місце в музейній колекції займають: зразки старовинного іконопису й унікальні портрети парсунного типу XVIII ст., твори українських і російських художників ХІХ — поч. ХХ ст. С. Васильківського, П. Левицького, О. Молінарі, К. Рабуса, С. Світославського, О. Тиранова, О. Цеге фон Мантейфеля. Гордістю музею є картини відомих російських художників-передвижників В. Максимова, Г. Мясоєдова, В. Полєнова, В. Сєрова, роботи В.Г та Ф.Г. Кричевських, порцеляна Волокитинської фарфорової мануфактури А. Миклашевського, художні меблі стилів «бароко», «рококо», «класицизм», «ампір» та «модерн».
Незважаючи на майже 100-річну історію музею, й досі значна частина творів потребує проведення атрибуції й реставрації. Серед іншого, реставрації потребують цінні, в історичному плані, портретні роботи роду Іваненків, Анненкових, Кричевських, роботи фламандців XVII століття, твори на релігійну тему, а також більш сучасні роботи – ХХ століття.
ПОРТРЕТ М. М. АННЕНКОВА
Для вирішення питання проведення реставраційних робіт, фондово-закупівельна комісія художнього музею визначила перелік із 8 живописних робіт, які потребують першочергової реставрації. Як сподіваються у художньому музеї, провести реставраційні роботи хоча б деяких з них вдасться у 2018 році – до 100-річчя художнього музею.
ПОРТРЕТ О.І. ГРИГОРОВА
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
