207,0 х 124,5 х 59,5 см
Чорне дерево, горіх, мармур, дзеркала
В колекції: до 1937 року
Здається, що від самого початку заснування Лебединського художнього музею його постійним «мешканцем» і справжньою окрасою є унікальне бюро-комод з колонадою, створене у стилі російського ампіру, відомого своїм антикварним аристократизмом, чіткістю форм і розкішшю обробки.
Бюро-комод увібрало в себе усі основні риси цього стилю. Не дивлячись на монументальність форм, бюро сповнене витонченості, неповторного смаку і чарівності. Його можна назвати справжнім витвором мистецтва.
За стилістикою форми бюро мало підкреслити добробут і могутність, велич і значимість. Це одночасно розкішний, але стриманий предмет інтер’єру. В його основі – суворе дотримання симетрії, врахування перспективи і запозичення принципів класичної храмової архітектури Стародавніх Греції та Риму.
Верхня частина бюро і справді нагадує портик давньогрецького храму з двома симетричними білими мармуровими колонами доричного ордеру назовні і двома рядами менших колон, розташованих уздовж його внутрішніх бокових стін. П’ять сходинок провадять всередину цього маленького «храму», підлога і аркова стеля якого оздоблені мозаїкою зі шпону різнокольорових порід дерева, а стіни – утворюють три дзеркала. Цікавим є те, що бокові дзеркала, відображаючись навзаєм, створюють симетричну перспективу безкінечних колонад. У центрі фронтону – портику «храму» – барел’єфне зображення голови давньогрецької химери Медузи Горгони.
У середній частині бюро – висувна дошка для письма, декорована фарбованою у малиново-червоний колір шкірою з золотим тисненим орнаментом по периметру і двома шухлядками для письмового приладдя. Ще нижче – дошка що служить за письмовий стіл та водночас – відкриває блок симетричних шухляд та декоративну нішу посередині, яка у свою чергу приховує кілька потаємних шухляд у глибині бюро. Саме біля цієї дошки, на якій лежить запечатаний лист, зображений один з власників цього бюро і засновник садиби у Михайлівці Лебединського повіту – Андрій Григорович Іваненко – на портреті невідомого художника першої половини ХІХ століття, що зберігається у фондах музею. Нижню ж частину бюро утворюють три великі місткі шухляди вже самого комоду.
В меблях у стилі ампір якість порід деревини грає важливу роль. Під час виготовлення бюро-комоду використовувалися лише коштовні породи: горіх, чорне та червоне дерево, оздоблене шкірою, бронзовими прикрасами, більша частина з яких, на жаль, не збереглася до нашого часу.
Побачити бюро-комод у первісному вигляді можна лише на світлинах Я. Штейнберга до статті Григорія Лукомського «Михайлівка» (журнал «Столица и усадьба» № 56 за 1916 рік). На одній із світлин саме цей бюро-комод: з бронзовими барел’єфними зображеннями німф-плеяд на дверцятах його верхньої частини, з бронзовими оздобами замкових щілин на дошці – стільниці і на шухлядах комоду – усього, що втрачено у вирі трагічних полій ХХ століття. Проте, навіть у сьогоднішньому своєму вигляді бюро-комод справляє враження і незмінно викликає подив відвідувачів музею і захоплення поціновувачів мистецтва. А ще – пильно стереже свої таємниці.
Частина його дверцят та шухляд й досі не відчиняються; ключі давно втрачено, а замки зіпсовано місцевими селянами які грабували і нищили графську садибу восени 1918 року. Однак на початку 90-х років ХХ століття один з працівників музею поставив за мету дослідити бюро-комод. Його цікавість і наполегливість були винагороджені невеличкою знахідкою – французькою абеткою на пластинках зі слонової кістки, вкритих рожево-червоною емаллю, з білими великими і маленькими літерами, якою користувалися і з якою вивчали мову діти останнього володаря михайлівського маєтку. Зараз цю Абетку охоче показують усім зацікавленим і допитливим відвідувачам музею, а особливо – дітям.
Проте така знахідка – лише початок. Величне бюро все ще чекає на своїх дослідників, що розкриють усі його таємниці, і на своїх реставрвторів, що повернуть йому усю первісну красу. І тоді, можливо, десь на зворотньому боці однієї з потаємних шухляд знайдеться й підпис або ж монограма автора чи авторів цього неповторного зразка меблевого мистецтва позаминулого сторіччя.
Ближче познайомитися з бюро-комодом можна у другому залі Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Рудь, колишній працівник ЛМХМ
