52 х 87 см
Полотно, олія
В колекції: з 1976 року
У творчості Никанора Онацького втілилися кращі традиції українського реалістичного мистецтва другої половини XIX – початку XX століть, розвиток якого йшов шляхом поглиблення та вдосконалення образотворчої мови.
Працюючи у різних жанрах, перевагу художник віддавав пейзажу та пленерному рішенню натури. При невеликих форматах і невибагливості сюжетів, Онацький у своїх творах вдало поєднує різні жанри, звичайні буденні речі він органічно вписує в пейзажний простір, пройнятий бадьорим настроєм.
Мистецька спадщина художника налічує понад триста творів станкового живопису і графіки, книжкових ілюстрацій, поштових листівок та орнаментальних замальовок. Серед них – інтер’єрна робота «Вітальня. Інтер’єр», виконана майстром у 1912 році, під час проживання в місті Лебедині.
Дослідники творчості Онацького відзначають, що Лебединський період (1906-1913) характеризується активізацією його мистецько-педагогічної діяльності. Працюючи в чоловічій гімназії (нині Лебединське педагогічне училище) він робив ескізи своїх живописних полотен, постійно вдосконалюючи свою майстерність. Никанор Онацький був переконаний, що викладач образотворчого мистецтва повинен постійно творчо працювати.
«Вітальня. Інтер’єр» – живописне зображення інт’єру будинку, де мешкав художник разом зі своєю дружиною Надією Кривошеєвою та двома дітьми. Написана картина в реалістичній манері. Багато уваги Онацький приділив композиції, водночас, намагаючись максимально передати мінливий настрій моменту, як-от: магію тиші, легкий вітерець, що відвертає легку завісу та відблиски на підлозі.
Онацький настільки вдало зумів передати гру сонячного світла, його насиченість, і навіть те, що важко власне намалювати — легкість і скороминущість миті. Вся картина, наче, залита промінням сонця, світло грає різнобарвними відблисками на стіні, на меблях, на підставках для квітів, що видніються праворуч.
Наповнення картини світлом, надає їй чистоту, свіжість і спокій. Через відчинене вікно можна спостерігати барви літа. Двері, відчинені в іншу кімнату, дають нам уявлення про необмеженість простору.
Акцентом центрального плану є дерев’яний стіл з однією ніжкою, на тлі масивного дивану, намальовані легкою рукою Онацького. Прикметним аспектом картини є поєднання яскравих і насичених кольорів: червоного і чорного, синього і зеленого. Через кольори і способи нанесення фарби художник висловив характер і емоції.
Можливо, таке зображення вітальні передає відчуття благополуччя і хазяйновитість художника у власному будинку. Міцний і простий на вигляд стіл уособлює собою спокій і захищеність. А чіткі контури предметів інтер’єру викликають відчуття стійкості і стабільності.
Життєво яскраве й повнокровне, перейняте гуманізмом і вірою в неперехідну красу світу – мистецтво Онацького пережило і період свого піднесення, і період забуття, коли у 1930-і роки за неправдивим доносом художника було заарештовано, а в 1937 році – розстріляно (в місті Полтава). Проте, останнім часом дослідники крок за кроком заново відкривають світу мистецтва творчу спадщину талановитого художника та засновника Сумського обласного художнього музею, чиє ім’я він носить з 2008 року.
Ближче познайомитися з картиною «Вітальня. Інтер’єр» та іншими роботами Никанора Онацького можна у четвертому залі Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ