Розмір: 159 х 211,5 см
Полотно, олія
В колекції: з 1947 року
Життєвий і творчий шлях Семена Марковича Прохорова – одного із найвидатніших представників соціалістичного реалізму, талановитого графіка й живописця, педагога, чия творчість займає одне із провідних місць в українському образотворчому мистецтві першої половини ХХ століття, були пов’язані з Харковом, де він прожив 35 років та виховав плеяду талановитих живописців і графіків. Саме в Харкові художник створив свої кращі твори, які зберігаються в музеях України.
1930-1940-і роки – час розквіту творчості Прохорова. Він пише кращі свої твори, серед яких «Гурток Червоного Хреста» або як його ще називають «На курсах червоних сестер». Прекрасно володіючи арсеналом академічної школи, який отримав навчаючись в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, а пізніше, в Петербурзькій Академії мистецтв у Рєпіна, художник шукає нові можливості збагачення свого творчого потенціалу, оперуючи насиченим кольором, контрастом яскравих сполучень, реалістичною манерою передачі людських образів.
«Правдиве» зображення життя, звеличення успіхів, естетизація праці – найважливіші теми у мистецтві того часу. Осмислення їх вимагало від художника особливої пластичної структури, новизни, що талановито втілилося в його картині. Художник знаходить образне рішення через своєрідну інтерпретацію курсів Червоного хреста, де в просторому приміщенні з гаслами і портретами вождів того часу проходять навчання жінок наданню першої медичної допомоги.
Мета занять, цікавість на обличчях зображуваних, нахил голів, повільність та округлість форм, деяка площинність фігур, що виписані з не аби якою точністю, наче застиглими на моментальній фотографії позами й жестами – усе це зображення радянської дійсності. Завдяки такому художньому вирішенню тема праці та навчання звучить як священнодійство. Це надає образам значущості, поетичної одухотвореності, підносить їх над буденністю і прозаїзмом. Звідси такі відомі в радянському мистецтві явища, як «лакування дійсності» і «теорія безконфліктності», тобто зображення дійсності в рожевих фарбах. «Ейфорія колективізму» стала головною темою мистецтва тих часів, фундаментом міфу про «світле» майбутнє».
В жіночих образах Семен Прохоров намагається передати основне призначення жінки: не лише бути матір’ю, але й виконувати громадянський обов’язок – служити на благо держави, бути успішною на роботі, вірно виконувати свої соціальні ролі – все інше має другорядне значення.
Творчість Семена Прохорова сприяла укріпленню помітних змін у мистецтві, створенню нового образу жінки, як активістки, трудівниці, що своє основне призначення бачить у допомозі державі, а суспільні цінності ставить на перше місце. В цьому контексті, його полотно «Гурток Червоного Хреста», стало відтворенням цього образу у ключі етичної сторони праці та навчання, де реальність повинна відповідати ідеї соціалістичного виховання.
Ближче познайомитися з творчістю Семена Прохорова, а також роботами інших радянських художників 20-40-х років ХХ століття можна у 5-му залі Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Алла Подвезько, науковий співробітник ЛМХМ
