Розмір: 51,1 х 64,5 см
Дерево, олія
В колекції: до 1937 року
Починаючи з другої половини XVII – початку XVIII століття багато голландських художників, йдучи по стопах Пауля Бриля та інших фламандців, відправлялися на пошуки щастя в Італію, перш за все, в Рим. З-за Альп вони привозили свої «нові картини»: пейзажі, натюрморти, жанровий живопис. Деякі майстри жили в Римі по багато років, будучи членами товариства Пітера ван Лара «Бамбоччо» (1599-1642) та іменуючись – «бамбочанті». У Нідерландах пейзажі цих «римських» художників вважали сильно «італлянізованими». Їх колорит був набагато світлішим і яскравішим, ніж у художників, які ніколи не були в Італії. На їх картинах не нависали грозові хмари, а панувала чиста, прозора блакить, зігріта теплим сонцем.
Саме такою є одна із найстарших картин художнього музею – «У горах», датована кінцем XVII століття. На превеликий жаль, підпису автора на ній не виявлено, хоча мистецтвознавці з певною долею ймовірності, відносять її до кола голландського майстра Яна Бота – відомого «бамбочанті», а точніше – одного із його учнів.
На картині зображено лісистий пейзаж річкової долини, що нагадує пейзажі, раніше багато разів написані Ботом і його колегами з натури.
Картина «У горах», як і більшість робіт «бомбочанті», освітлена феєричним сяйвом світла. Улюбленим мотивом Яна Бота та його послідовників є зображення групи дерев. На цій картині вони зображені на узвишші переднього плану та правій його частині. Прозорість атмосфери передається деталізованим зображенням листя і гілок.
Крім численних фігур простих людей – подорожніх, прачок з корзинами, пастухів і селян, які йдуть дорогою між лісових пагорбів та переходять через місток на річці, художник включає в композицію представників знаті, що прямують у відкритій колясці, скоріше за все, від одного із трьох замків, зображених у глибині перспективи.
Все пожвавлення дороги художник переносить у праву частину, занурюючи ліву – в напівтінь. Ця прохолодна тінь від густих дерев, підсилює ілюзію теплоти в пронизаних світлом зонах невеликої картини.
Картина характеризується точністю перспективи і достовірністю відтворення об’єктивної реальності. На ній домінує м’яка ніжно-зелена гамма кольорів, в яку внесено рожеву пастель і трохи золотистих відтінків – відблисків зникаючого сонця на вигнутих ялинах переднього плану, селянській хатинці біля дороги і на далеких схилах зелених пагорбів. Легкі рожеві відтінки роблять романтичнішим горизонт з туманними обрисами гір.
Спокій та безтурботність атмосфери підсилюється рожевим світлом хмар, що свідчать про скоре наближення теплого вечора. Ближче до правого краю фарби полотна становляться більш насиченими, густими. Однак, численні подорожні ще ловлять відблиски дня, що минає, милуючись на чудовий краєвид долини. Особливої поетичності якому надає спокійний і величний вигляд гір на задньому плані.
Не дивлячись на незначні пошкодження фарбового шару у лівій частині, картина дуже добре зберіглася, беручи до уваги свій вік – понад 300 років. І сьогодні, вона по-праву, є окрасою музейної колекції та першого залу, де експонується.
Ближче познайомитися із картиною «У горах», а також іншими роботами голландських і фламандських майстрів XVII століття можна у Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
