«Культура – простір, в якому проходить все життя людини від народження до смерті» – так говорив український письменник та філософ Мирослав Попович.
Ось уже більше десяти років привертають увагу відвідувачів художнього музею дерев’яні вироби нашого талановитого земляка Михайла Івановича Камчатного (1930-2016), які експонуються в скляній шафі залу № 5 та художні твори, що в методичному кабінеті.
Народився Михайло Камчатний 22 листопада 1930 року в селі Московський Бобрик. Ще з дитинства було велике бажання малювати, пізніше навчився вирізати різні фігурки з дерева і захопився художнім різьбленням. Однією з перших робіт по дереву була рамка на портрет сестри.
В 1949-1951 рр. юнак навчався в Зіньківському ремісничому училищі, там здобув фах електромеханіка. Потім служба в армії, де доводилось часто виготовляти різну наочну агітацію. Відтоді, по-справжньому почав малювати та займатися дереворізьбами. Працюючи завідувачем сільського клубу на Полтавщині (1955-1958 рр.), заочно навчався у Гадяцькому культосвітньому училищі за спеціальністю «культурно-просвітницька робота».
Трохи згодом, переїхавши до Харкова, відвідував курси — студію самодіяльних художників при Харківському Будинку вчених. Тут часто влаштовував виставки своїх робіт. Спроба вступити до Харківського художнього інституту, на жаль, була невдалою і Михайло Іванович довгі роки (1974 – 1989) пропрацював електриком на Харківській панчішній фабриці, але мистецтва ніколи не полишав. «…Кожну вільну хвилину з трепетом доторкаєшся до олівця, пензля чи різця і завжди працюєш з великою насолодою, як закоханий» — писав митець у своїх спогадах.
Слід зазначити, що творчість Камчатного двопланова: він і самодіяльний художник, і майстер різьби по дереву. Кращими скульптурами малої форми є низка жіночих образів: «Вірсавія», «Русалка», «Жінка, що сидить», персонажі художніх творів: «Унтер Пришибеєв», «Кікімора», «Мудрець Конфуцій». Прикрашають експозицію музею його декоративні вази та мініатюрні музичні інструменти. Деревина у виробах майстра має вигляд, максимально наближений до природного. У такій простоті і природності митець вбачав справжню красу.
Художник у свій час говорив: «Малювання — як кохання. Закохуєшся в мистецтво на все життя…». Його картини — це мальовничі краєвиди рідних художникові місць: «Село Московський Бобрик», «Хутір Березів Яр», «На кладці» та інші. Милують око глядача барвисті натюрморти «Дзвіночки», «Черемха», «Соняшники».
В колекції художнього музею зберігається 56 робіт Михайла Івановича. Більшість із них подаровані автором після персональної виставки, яка відбулася у художньому музеї у 2002 році.
Дивлячись на твори Михайла Камчатного, переконуєшся в тому, що митець досяг значних творчих успіхів у двох іпостасях: як художник і різьбяр по дереву.
Алла Подвезько, науковий співробітник ЛМХМ
