Пам’ятаючи художників, які в різний час жили у Лебедині, не можна не згадати Олексія Миколайовича Виходцевського, який у 1935-36 рр. працював разом із засновником художнього музею Борисом Руднєвим. Ця близькість до мистецтва, тоді ще зовсім молодого чоловіка, визначила його майбутнє життя. Одна за одною на світ з’являлись картини. Олексій Виходцевський вже просто не міг не писати.
З великою любов’ю і теплом згадує Митця його невістка, професійна художниця Тетяна Виходцевська. «Одне скажу впевнено: це один з найбільш надзвичайніших та неабияких людей, яких мені довелося зустріти у своєму житті. Тільки його аскетична стриманість та скромність не сприяли поширенню його популярності. Людина великого терпіння, праці та гідності у відносинах.
Виходцевський Олексій Миколайович народився 1 липня 1911 року в Тифлісі (Тбілісі, Грузія) у родині військового Миколи Миколайовича Виходцевського. У 1915 р. родина переїхала до Лебедина. Незабаром, від епідемії іспанки померла мати, залишивши маленького Олексія сиротою на руках у бабусі. Виховувався у строгості, рано проявив хист до малювання. В його житті було велике кохання і великі випробування. Дружина трагічно загинула, залишивши йому чотирьох маленьких дітей.
Під час війни, незважаючи на слабке здоров’я (хворе серце), йому довелося воювати. Робив фронтові замальовки.
Згодом, працював викладачем креслення та образотворчого мистецтва у художніх майстернях. Між рутинною роботою над текстовою рекламою та наглядною агітацією у художньому оформленні міста, знаходив відпочинок для душі у риболовлі та грибному мисливстві. Це вже в мирні роки. А до війни та під час війни це захоплення давало можливість не вмерти з голоду його сім’ї. Його тихе мисливство було, скоріш, таким засобом медитації та полюванням за красою рідної Лебединщини. Деякий час після війни він жив та працював в Архітектурному бюро у Харкові. Але шумний мегаполіс швидко втомив його і він повернувся до свого любого Лебедина.
У шлюбі після війни з Маліною Міррою Василівною, викладачем трьох іноземних мов, народилася чудова, трудова, інтелігентна сім’я та ще двоє дітей. Краса, скромність та благородство цієї сім’ї і в наш час – дуже велике диво та рідкість.
Були у Олексія Миколайовича виставки у Сумах, Лебедині. Коли дорослі вже молодші діти пропонували зробити виставку, наприклад у Харкові, він відмовлявся. Йому це було не цікаво».
Відомо, що персональна виставка Виходцевського в Лебединському художньому музеї була відкрита 9 травня 1987 р. На ній експонувалось 89 його робіт. Зараз у музеї зберігається одна із них – «Жоржини».
Олексій Миколайович Виходцевський відійшов у вічність 4 травня 1990 року, та пам’ять про себе залишив у картинах.
Спілкувалася із Тетяною Виходцевською, науковий співробітник музею Алла Подвезько
Фото із сайту www.lebedin.net