«Мене завжди приваблювала здатність мистецтва виражати чуття і роздуми автора в часі» – це слова відомого художника-графіка Миколи Васильовича Сіробаби.
Знаний у багатьох країнах світу майстер живопису називає мистецтво своїм життям та повітрям й присвячує йому ось уже майже півстоліття. Хоч творить він у реалістичному стилі, проте доповнює його елементами міфології, фантастики та народних переказів. Митець сповідує концепцію, що проявляється у прагненні до краси й розкутості, самоствердження і свободи. Багата творча уява художника торкається найтонших нюансів душі людини, її гармонійного єднання з природою, навколишнім світом.
“Сонечко”, 1977
Народився Микола Сіробаба 25 квітня 1944 року в славному історичним та гончарним минулим селі Межирич Лебединського району. Там пройшли його дитячі та шкільні роки. Грунтовну академічну підготовку він отримав у Харківському художньо-промисловому інституті, який закінчив у 1974 році. Ще під час навчання проявився талант блискучого рисувальника. Після закінчення інституту, переїхав до м. Суми, де в 1974-1985 роках працював на Сумському заводі електронних мікроскопів – займався дизайном, промисловою графікою і готувався захищати дисертацію. Та в його душі завжди лунав поклик вільного художника. З 1975 року Сіробаба бере участь у художніх виставках. У 1983 році став членом Спілки художників України. Перша персональна виставка відбулася у Сумах в 1985 році. Потім виставки у Лебедині, Курську, Кролевці, Києві, Москві, Харкові, Полтаві, Львові … Це було визнання його таланту.
“Під мирним небом”, 1981
У 1991-97 роках Микола Сіробаба очолював Сумську обласну організацію НСХУ, а у 1998 році отримав почесне звання «Заслужений художник України». Його твори знаходяться в численних музейних зібраннях та приватних колекціях в Україні та за кордоном. У Лебединському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва зберігається 16 графічних творів: «Радісний травень», «Мрії», «Літо», «Карпатський рейд», «Під мирним небом» та інші.
“Радісний травень”, 1981
У творчості художника особливе місце займають роботи, що відображають красу рідної землі. «Його полотна були настільки природними, що в кронах дерев гніздилися птахи, в річках та озерах плавала риба, на лузі паслися коні…» – так говорив про картини Миколи Сіробаби сумський поет О. Вертіль.
“Мрії”, 1977
За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю 21 січня 2017 року Миколі Васильовичу було присвоєне звання Народний художник України.
Алла Подвезько, науковий співробітник ЛМХМ
