Лебединська земля подарувала Україні чимало геніїв. Та часто траплялося так, що розкривався їхній талант далеко від рідного дому. Серед таких і Андрій Микитович Мордовець (1918-2006) – неперевершений художник із феноменальним талантом, що за своє життя створив сотні яскравих робіт: від ліричних пейзажів до психологічних портретів. Сьогодні з його творчістю знайомі фахівці мистецтва України, та на своїй батьківщині він ще лишається маловідомим.
Народився Андрій Микитович 26 серпня 1918 року в селі Куличці Лебединського повіту Сумської області, у великій селянській родині. Про таких, як він, говорять: народився із пензлем у руці. З самого малечку він прагнув бути художником. Шлях до мрії Мордовець розпочав у Харківському художньому училищі, де вивчав основу малюнка і живопису в майстерні В. Корбинського, який став першим наставником художника.
Проте, закінчити навчання завадила війна, учасником якої був Мордовець. І лише в 1945, після демобілізації, художник зміг вступити до Інституту мистецтва та архітектури ім. І.Ю.Рєпіна (м. Ленінград). Під керівництвом відомих художників Б. Ольховського, І. Сорокіна та Р. Френца Мордовець здобув прекрасну художню освіту.
Надзвичайно працьовитий, талановитий та цілеспрямований художник створив сотні живописних полотен, тисячі зарисовок та ескізів. Його роботи за життя експонувалися на численних виставках по всій Україні, та знайшли своє місце в галереях, музеях і приватних колекціях. Крім того, Андрій Мордовець був доволі щедрою людиною – він подарував сотні своїх полотен друзям, колегам, знайомим, в тому числі 120 своїх картин він передав в дар Лебединському художньому музею ім. Б.К.Руднєва.
Майже все своє життя Мордовець прожив у Чернігові, який наче причарував художника. У своїх творах він демонстрував любов і щиру прихильність до Чернігова, який став його новою батьківщиною. Створені в системі пленерного живопису, його ранні роботи відзначалися не тільки свіжістю і зручністю колористичних співвідношень, точністю передачі певного стану, а отже – відповідного настрою, в тому чи іншому мотиві, виразністю й завершеністю композиційного рішення.
Мордовець написав цілу серію етюдів, присвячених Чернігову та його околицям. У доробку митця й тематичні цикли присвячені Новгород-Сіверському (1955), Тростянцю (1956, 1959), Дігтярях (1960) та Качанівці (1964), що дозволили художнику відпрацювати і розвинути метод творчого сприйняття, якому він був відданий і в подальші роки.
Оновленню художньої палітри і пошуку нових форм прислужила поїздка художника в Карпати (1965). Створені ним в цьому і наступні роки картини, відзначаються більшою різноманітністю сюжетів і тем.
У 1980-ті роки художник продовжив роботу над темами, присвяченими ставшому вже рідним для нього – Чернігову. Його образи – життєві і переконливі. Воно й не дивно, адже художник все своє життя працював на натурі. Він об’їздив всі куточки України, не забуваючи і про місто Лебедин, якому присвятив кілька десятків своїх творів.
Та найбільш повно проявився талант художника у роки незалежності. Ровесник української державності, живий свідок подій українського геноциду, художник, який завжди пам’ятав свій родовід, своє селянське коріння на Сумщині, невипадково відразу почав опановувати теми голодомору, батуринської трагедії, інших подій української історії.
Сьогодні, Андрія Мордовця разом з Анатолієм Шкуркою, вважають своєрідними засновниками чернігівської живописної школи другої половини ХХ століття – золотого періоду в історії образотворчого мистецтва України загалом та Чернігово-Сіверщини, зокрема.
Проживши довге яскраве та насичене творче життя, 13 грудня 2006 року Андрій Мордовець трагічно загинув, залишивши по собі добру згадку у людській пам’яті та своїх картинах
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
Джерела:
- «Андрій Мордовець: живопис». Каталог творів. – Чернігів, ВАТ РВК «Деснянська правда», 2008.
- Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва : 100 років історії (1918-2018). Упоряд. – А. Гєльмінтінов. – Суми, ПВП «Видавничий будинок «Еллада», 2018.
- А. Гєльмінтінов «Світ, у якому наповнюється душа: виставка до 100-річчя Андрія Мордовця». Газета «Життя Лебединщини», номер 35 від 29.08.2018.
