Василь Григорович Кричевський – яскравий представник українського мистецтва, творчість якого мала вплив і продовження в культурі України впродовж ХХ століття. І хоча доля художника багато в чому була трагічна, а творчий шлях тернистий, в його роботах завжди спостерігається дивовижна внутрішня поетичність, ліризм і задушевність.
Популярність українському живописцю, в першу чергу, принесли невеликі пейзажні картини. Крім пейзажів, Кричевський захоплювався архітектурою, в якій став одним із новаторів. Можливо, саме із захоплення архітектурою походить його любов до зображення церков та селянських хат. Досконало і детально він зображував найдрібніші деталі побаченого. Такі роботи у художника виходили не менш яскравими, ніж пейзажі, навіть, не дивлячись на те, що намальовані вони простим олівцем на папері. Серед них і «Нарис собору в Лебедині».
Намальований він у 1946 році (вже в еміграції) в легкій та невимушеній манері. Незважаючи на невеликий розмір (18 х 27,5 см), малюнок привертає увагу глядача своєю монументальністю. Сам собор дає нам уявлення про велич і красу Слобідської архітектури. Ні до, ні після нього, жодна будівля в Лебедині не могла зрівнятися з собором. Площа під ним становила 900 квадратних саженів.
Загалом, міська провінційна архітектура, величність собору і реалістичність зображення, в комплексі створюють неповторний пейзаж. Сам собор зображений на тлі чистого неба в оточенні невеликих будівель та дерев, що ще більше притягує захоплені погляди.
Враження від малюнку дуже реалістичне.
Потрапив малюнок Василя Григоровича Кричевського «Нарис собору в Лебедині» до художнього музею в 2003 році, як частина дарунку Галини Кричевської де Лінде українським музеям (тоді було подаровано більше 300 робіт музеям Києва, Харкова, Полтави та Лебедина).
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
