Лебедин на полотні: городи

0
1139

Лебедин, якого вже не має, залишається на полотнах талановитого місцевого художника Дмитра Ледньова. На них вулиці та архітектурні будови старого міста, що живуть ще у пам’яті старожилів. Та на картинах майстра, вони оживають буквально на очах, й дарують відчуття радості, краси, світла та вічності. Тепла енергетика цих полотен дозволяє нам відпочити від сірих буднів та релаксувати.

На своїх полотнах Дмитро Ледньов передавав, у власній неповторній колористичній манері, враження від Лебедина, куди він потрапив після закінчення Одеського художнього училища ім. М.Грекова, у 1950 році. В них: відображення стану природи, радість оновленого життя, енергія, оптимізм та сила волі майстра.

Дмитро Ледньов шукав красу в простих, звичайних пейзажах. Його картини завжди пройняті любов’ю до знайомих місць. З-під пензля художника виходять на вигляд звичні, але милі серцю і душі, куточки Лебедина. І літній краєвид «Городи. Лебедин» (1951) теж з цієї серії.

Розглядаючи картину, ми спостерігаємо міську панораму. Перед нами широка смуга городів, вдалині видніються дахи будинків та зелень дерев. На горизонті добре впізнавана Вознесенська церква, що знаходиться поруч з художнім музеєм. Зігравши на контрасті  (чисте небо набагато світліше), художнику вдалося виділити споруду церкви, яка намальована темно-бежевими фарбами.

Небо у Ледньова дуже чисте, забарвлене в палітру блакитних відтінків: від більш світлого до майже синього. Напівпрозорі білі хмаринки органічно доповнюють красу небесної гладі.

Загальний вигляд картини викликає позитивні емоції, легкість і гарний настрій. Справжній шматочок літа в будь-який час року.

Робота «Городи. Лебедин» (1951) була подарована автором художньому музею у 1989 році.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

Про художника: Дмитро Ледньов (19.02.1922 р. с. Реброво, Костромської області, Росія – 23.10.2009, с. Хотінь Сумського району, Сумської області) – колишній директор Лебединського художнього музею, художник, поет, педагог. Ледньов – ціла епоха в розвитку культури нашого міста і району.

Дмитро Якович рано став сиротою: втратив матір у 5-річному віці, а батька – у 10-річному. Виховувався в дитячій школі-колонії «Красные Зори» поблизу Ленінграду (Санкт-Петербург). У 1940 р. закінчив історико-архівний технікум, а 1942 р. – Подольське піхотне училище. В роки війни  воював на Західному та Брянському фронтах. Кавалер орденів Червоної Зірки та Вітчизняної війни 1-го ступеня.

В 1945-50 рр. Ледньов навчався в Одеському художньому училищі ім. М.Грекова, після закінчення якого прибув на роботу до м. Лебедина. Спочатку працював науковим співробітником Лебединського державного художнього музею, потім завідувачем Лебединської філії Сумського державного обласного художнього музею (1965-1976).

Дмитро Якович зробив значний внесок у розвиток музею та поповнення його колекції. В 1969-72 завдяки його старанням вдалося  прибудувати  нові  приміщення до будинку музею, в результаті чого з’явилися дві кімнати фондосховища, а експозиційна площа збільшилася в 1,5 рази. Керував гуртком юних художників у районному Будинку піонерів, викладав малювання у школах міста, в Лебединському педагогічному училищі ім. А.С.Макаренка, у дитячій художній школі. Був одним із організаторів і активним членом літературного об’єднання при редакції районної газети.

Кожна його робота, чи то живописна, чи графічна – вражає композиційною довершеністю. В них: відображення стану природи, ніжна українська пісня, радість оновленого життя, енергія, оптимізм та сила волі майстра.

Ледньов – учасник багатьох місцевих та обласних виставок. У 1987 р. в Лебединському художньому музеї експонувалась його персональна виставка, де було представлено 115 живописних та графічних робіт. Після виставки він подарував музею одразу 20 своїх творів. Вони являються окрасою, як виставок, так і постійної експозиції.

В кінці свого життєвого й творчого шляху Дмитро Якович видав поетичну збірку «Идут года. Стихи разных лет».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут