Будинок стоїть на червоній лінії забудови вулиці Першогвардійська, 4. Одноповерховий дерев’яний з цегляним фундаментом, споруджений у І-й пол. ХІХ ст. У ХХ ст. зазнав кількох перебудов: реконструкція в 1937-38 рр., перепланування в 1965 р. Належав родині Залеських. Автор невідомий. Складається з 5 кімнат загальною площею 160 кв.м. Дах покрито жерстю.
6(18) – 9(21) червня 1859 в будинку зупинявся Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) – видатний український народний поет, великий художник-реаліст, громадсько-політичний діяч демократичного спрямування. Після повернення з десятирічного оренбурзького заслання у 1859 поет отримав дозвіл відвідати Україну. Навесні 1859 р. у Петербурзі він познайомився з ліберальним поміщиком, титулярним радником, депутатом дворянства Сумського повіту, членом Харківського губернського комітету з влаштування селянського стану, прихильником аграрної реформи – Дмитром Олександровичем Хрущовим (1825-1873). Т.Г. Шевченко справив на Д.О. Хрущова таке сильне враження, що він запропонував йому змінити маршрут своєї подорожі і заїхати на відпочинок до маєтку його дружини – Наталії Олександрівни Хрущової – на хутір Лихвин Лебединського повіту.
ПОДРУЖЖЯ ХРУЩОВИХ ІЗ СЕЛА ЛИХВИНЕ
(зберігається в Лебединському художньому музеї)
5(17) червня 1859 р. поет прибув до Лихвина. Довідавшись про приїзд поета, з Лебедина приїхали познайомитися з ним давні шанувальники його таланту брати О.М. і М.М. Залеські, офіцер, художник О.М. Цеге фон Мантейфель та ін.
Олексій Михайлович Залеський (бл. 1820 – бл. 1880) – чиновник, закінчив Харківський університет, з 1853 жив і служив у Лебедині в чині титулярного радника. Максим Михайлович Залеський (?-?) – священик, навчався в Київському університеті, настоятель Покровського храму в м. Лебедині. Родина Залеських жила у власному будинку. У цій же садибі у їхнього діда Федора Залеського у 1782 гостював друг його юності і товариш по Києво-Могилянській академії, визначний український мандрівний філософ і просвітитель-демократ Григорій Савич Сковорода (1722-1794). Згадки про Г.С. Сковороду в сім’ї Залеських, його рукописи, які тут дбайливо зберігалися, дуже зацікавили Т.Г. Шевченка.
ЦЕГЕ ФОН МАНТОЙФЕЛЬ “ПОМІЩЕЦЬКИЙ ДВОРИК” – будинок в Лебедині, де зупинявся Т.Г. Шевченко (зберігається в Лебединському художньому музеї)
Цеге фон Мантейфель Отто Максимович (1822-1889) – російський офіцер, художник, малював пейзажі, портрети й інтер’єри.
6(18) червня 1859 р. Т.Г. Шевченко приїхав у Лебедин і зупинився в будинку братів Залеських. Лебединські друзі влаштували йому теплу зустріч. Брати Залеські вирішили пригостити поета традиційною українською «кашею». «Кашоваріння» відбулося увечері того ж дня на хуторі Д.О. Хрущова, на березі р. Псел. Там Т.Г. Шевченко подарував О.М. Залеському свій новий офорт «Приятелі» з власноручним дарчим написом.
БУДИНОК У ЛЕБЕДИНІ, ДЕ ГОСТЮВАВ Т.Г. ШЕВЧЕНКО
(фото 2009 року)
Наступні два дні він провів у Лихвині, а 9(21) червня вдруге побував у Лебедині. Тут він зустрічався з українським поетом-романтиком Михайлом Миколайовичем Петренком (1817-1863), читав друзям свої поетичні твори, виконав декілька ескізів і намалював олією три етюди, які подарував М.М. Залеському: «Купка селян біля пригаслого багаття», «Наймичка, яка зашиває поділ порваної сорочки» і «Пастушок». Ці твори до 1932 зберігалися у доньки М.М. Залеського – Катерини Максимівни Сучкової. Подальша їхня доля залишається невідомою. Вранці 10(22) червня 1859 Т.Г. Шевченко спішно виїхав з Лебедина через Гадяч і Лохвицю на Пирятин.
27 серпня 1956 р. на будинку була встановлена мармурова (1,2 х 0,8 м) дошка з меморіальним написом (автор невідомий). В 1965 чотири кімнати будинку були переобладнані під два великі зали, в яких було розміщено постійну експозицію Лебединського народного музею історії Лебединщини ім. Т.Г.Шевченка. Експозиція двох кімнат була присвячена Т.Г. Шевченку. Музей проіснував у цьому будинку до 1998 року.
ПАМ’ЯТНИК Т.Г. ШЕВЧЕНКУ В МІСТІ ЛЕБЕДИНІ
(скульптор Я.Д. Красножон)
Текст на меморіальній дошці: «В цьому будинку в 1859 році проживав великий поет революціонер-демократ Т.Г.Шевченко». Вгорі посередині – вписаний у круг рельєфний силует Т.Г. Шевченка, а внизу – вирізьблена складна композиція (3 книги, палітра з двома пензлями, гусяче перо і тростина). Матеріал – білий полірований мармур. Меморіальна дошка обрамлена ліпною композицією (бетон) – брама з двома напівколонами.
Художній музей
Прізвища, імена, по батькові :
Залеський Максим Михайлович
Залеський Олексій Михайлович
Залеський Федір
Петренко Михайло Миколайович
Сковорода Григорій Савич
Сучкова Катерина Максимівна
Хрущова Наталія Олександрівна
Хрущов Дмитро Олександрович
Цеге фон Мантейфель Отто Максимович
Шевченко Тарас Григорович
Джерела і література:
- Доля: Кн..про Тараса Шевченка в образах та фактах /Авт.-упоряд.тексту В.О.Шевчук. – К.: Дніпро, 1993.-С.695-698.
- Дудченко В.Г. Незапланований заїзд //Дудченко В.Г. З історії Лебединщини. Вип..І-й.-Лебедин,1993.-С.16-17.
- Дудченко К.М.,Тичина В.Є.Лебедин: Історико-краєзнавчий нарис.-Х.: «Прапор», 1974.-С.10-11.
- Истории городов и сел Украинской ССР: Сумская область. – К.: Главная редакция УСЭ, 1980.-С.363.
- Косарик Д.М. Життя і діяльність Т. Шевченка: Літературна хроніка. – К.: Рад. письменник, 1955. – С.203-204.
- Лебедин: Збірка архівних документів і матеріалів /Головний ред. В.К. Мигаль; Упоряд.: Л.М. Момот, Т.В.Чернявська.-Х.: Фоліо, 1997.-С.17-18.
- Сапухін П.А. «Перебування Т.Г.Шевченка на Сумщині». – С.;1956.-С.18-19.
- Скакун В.П. «Літературна Сумщина».- К.: Муз. Україна, 1995. – С.121-122.
- Скакун В.П. «Шевченко на Лебединщині» //Тарас Шевченко і Сумщина: Зб.-С.: Ред.-вид.відділ облуправління по пресі, 1993. – С.63-68.
- Ступак Ю.П. Видатні художники на Сумщині.- Х.: «Прапор», 1969.-С.15-16.
- Шевченко і наш край; З історії Лебединщини. Вип..4-й: Збірник.- Лебедин: ВВ «Білий лебідь» редакції газети «ЖЛ», 1994.-44с.
- Шевченко О. Встановлення меморіальної дошки на будинку, де жив Т.Г. Шевченко// Соціалістичне життя.-1956.-31.VIII.-№ 105 / 1501/.
