На фото 1917-го року хор Вознесенської церкви в Лебедині. Вознесенська церква – одна з найстаріших міських церков, що зберіглася до наших днів.
Перша дерев’яна Вознесенська церква збудована в Лебедині у 1692 році. Знаходилася вона за валом, на розі вулиць Ковальської і Коновальської, та мала площу під забудовою – 590 кв. сажнів. Проіснувала вона до 1858 року, коли по дорозі на Суми, на майдані Волі (до 1917 р. його назва – Вознесенська площа або Майдан) розпочалося будівництво цегляної, трьохпрестольної Вознесенської церкви. Будівництво закінчилося в 1874 році. Завершена церква органічно замкнула перспективу Сумської вулиці. Це був третій у Лебедині кам’яний храм. Над входом до церкви височить дзвіниця. У Вознесенській церкві делікатно поєдналися неоросійський стиль, класицизм, барокко і місцевий колорит без канонічних закономірностей. На початку XX ст. при храмі діяли дві школи: церковно-парафіяльна для дівчаток і земська.
Відомо, що наприкінці 1910-х – початку 1920-х регентом церкви був Григорій Руденко – людина всебічно обдарована. Його зусиллями був створений чисельний, до 60 чоловік, церковний хор. Проіснував хор до початку 1930-х років, коли церкву зачинили.
З початком окупації Лебедина німцями, у жовтні 1941 року, Вознесенська церква відновила свою діяльність. Проте, під час боїв за Лебедин – 17 серпня 1943 року артилерійський снаряд влучив в один із куполів храму, завдавши йому значного пошкодження. Храм відремонтували. Відтоді і до сьогоднішнього дня він діє.
Художній музей
Джерело фото: Б.І. Ткаченко “Лебедія” Книга 2. Харків, 2014