На архівній фотосвітлині – 19-річний Федір Кричевський (1879-1947) – відомий живописець, педагог та один із засновників Української Академії мистецтв. Рідкісна фотосвітлина понад 60 років пролежала в архіві Лебединського художнього музею, й фактично залишилася маловідомою для широкого загалу.
Зроблений фотопортрет у 1898 році в харківській майстерні відомого російського фотографа польського походження Альфреда Костянтиновича Федецького (1857 – 1902). Федецький виконав значну кількість фотопортретів відомих людей свого часу, в тому числі, членів Імператорської родини. Був одним з перших кінематографістів Російської імперії
Як виявилося, серед робіт Федецького був і фотопортрет молодого художника Федора Кричевського, згодом першого ректора Української Академії мистецтв. Виконаний портрет в період навчання Федора Кричевського в Московському училищі малярства, скульптури й архітектури (1896-1901).
В цей період Кричевський товаришує з з Іваном Мясоєдовим (сином відомого художника). Під час канікул хлопці любили подорожувати Україною: побували в Полтаві, Ворожбі й Лебедині, відвідали місця, сходжені Шевченком, а також Сорочинці, Яготин, Михайлівку, Харків, Миргород, Переяслав, Київ, Чернігів… Очевидно, під час однієї із таких подорожей і був виготовлений фотопортрет.
Тривалий час фотопортрет зберігався у молодшої сестри Федора Кричевського – Марії Григорівни Кричевської (Абрамець) в селі Ворожба. Відомо, що саме з неї Федір Кричевський писав «Дівчинку у блакитному» (1900), яка нині зберігається в Лебединському художньому музеї імені Б.К.Руднєва. В 1960 році Марія передала фотопортрет Федора Кричевського до художнього музею… а далі сценарій знайомий. Фотопортрет Федора Кричевського потрапив до музейного архіву, в якому і зник на понад 60 років…
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
