На фото виконаному в проміжку з 1932 по 1939 рр. одна із зал Лебединського художнього музею в період його розміщення в будівлі колишньої міської управи (нині – ДПРЧ-18) на Соборній площі.
В цю будівлю музей переїхав у 1932 році із націоналізованого у 1918 році будинку лебединського купця Миколи Олексійовича Кононенка на Торговому майдані, що був переобладнаний під міську школу №5. Прикметно, але в будівлі колишньої міської управи художній музей проіснував також недовго. В 1939 році будівля була передана для потреб переведеної із міста Суми фельдшерсько-акушерської школи (нині – Лебединське медичне училище ім. проф. М.І. Сітенка), і музею знову довелося переїхати. Цього разу в будинок колишнього земського лікаря Костянтина Зільберника, де залишається до цього часу.
Безумовно, засновник та перший директор художнього музею Борис Руднєв шкодував через втрату такого приміщення, як колишня міська управа, чиї просторі зали, високі стіни та панорамні вікна, як найкраще підходили для розміщення мистецької колекції, що добре помітно на фотографії.
На фото твори мистецтва добре впізнавані. Серед них переважають роботи Юлії Бразоль (поч. ХХ ст.), а також твори художників-передвижників другої половини ХІХ ст., меблі із палацу графа Капніста. Переважно всі вони пережили Другу світову війну та окупацію Лебедина, й сьогодні залишаються в художньому музеї.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
