На архівній фотосвітлині кінця 1930-х рр. – Борис Кузьмич Руднєв (1879-1944) – засновник та перший директор Лебединського художнього музею. Зроблене фото в той період, коли художній музей знаходився в приміщенні міської управи (ратуші).
Взагалі, 1930-і роки для художнього музею були не простим періодом становлення, що супроводжувався постійними змінами не лише назви, але й адреси. Перші 19 років свого існування музей носив назву «Лебединський художньо-історичний музей ім. Т.Шевченка», у 1937 заклад було перейменовано у «Лебединський державний художній музей». Разом з назвою, музей також кілька разів змінював і свою адресу. З 1918 по 1932 заклад знаходився у колишній садибі купця Миколи Кононенка (нині ЗОШ №5). У 1932 музей переїхав до будинку колишньої міської управи (ратуша). Проіснував заклад у цьому приміщенні до липня 1939 року, коли будівлю передали фельдшерській школі, а музей переїхав у будинок земського лікаря Костянтина Зільберника (на площі Волі), де і знаходиться до цього часу.
Паралельно із розбудовою музею, у 30–ті роки Руднєв організував невеликий актив місцевих краєзнавців, які вивчали історію Лебединщини, виступали з лекціями, збирали цікаві експонати. В цей період музейна колекція значно збагатилася за рахунок надходжень з Української картинної галереї в Харкові та Музею образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна в Москві. Перед початком другої світової війни колекція музею налічувала до 1000 творів мистецтв, зокрема, старовинні меблі, дивовижні картини, ікони, вишукану скульптуру, порцеляну та різноманітні твори декоративного мистецтва.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
за матеріалами: Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва – 100 років історії (1918-2018). – Суми, ПВП «Видавничий будинок «Еллада», 2018. – С. 3-9.
