Духовні скарби Лівобережної України: церква Миколи Чудотворця у селі Боброве

0
3425

Малодосліджені, частково втрачені пам’ятки сакральної архітектури Лівобережної України й Слобожанщини сьогодні знову привертають увагу дослідників та краєзнавців.

Серед таких пам’яток – дерев’яна церква Миколи Чудотворця в селі Боброве Лебединського району. Збудована вона в 1730 році на території родового маєтку Бухаріних-Аннєнкових, які протягом понад століття володіли селом.

Побожій С.І. “Залишки Слобожанської старовини” (“Миколаївська церква у с. Боброве”), 1994 (колекція Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва)

Церква Миколи Чудотворця найстаріша точно датована дерев’яна церква Слобожанщини. За однією з версій, церква в селі існувала ще в 1700 році. Проте, в 1730 році вона була перебудована у стилі провінційного російського класицизму.

Перебудова і розширення церкви Миколи Чудотворця продовжилися й згодом. Замовником нової реконструкції став генерал-лейтенант Бухарін.  Най­віро­гідніше, що це був або батько, або дід сенатора Івана Яковича Бухаріна, який й викупив в той час Боброве. Чергова перебудова завершилася у 1780 році.

Коздровська В.М. “Церква у с. Боброве”, 1994 (колекція Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва)
Корнієнко В.Й. “Миколаївська церква, с. Боброве”, 1994 (колекція Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва)

В 1831-го році церква була розширена коштом місцевої поміщиці Віри Анненкової (1813-1902) – дочки Івана Яковича Бухаріна (1772-1858) та Єлизавети Федорівни Полторацької (1789-1828), що походила з відомого дво­рянського роду Пол­то­рацьких.

Н.х. “Портрет Віри Анненкової”, сер ХІХ століття ( колекція Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва)

Вже наступного – 1832 року Віра Анненкова обвінчалася там з кавалерійським офіцером Миколою Анненковим (1799-1865), в майбутньому Київським, Подільським та Волинським генерал-губернатором.

Нечаєв “Портрет Анненкова М.М.”, сер ХІХ століття ( колекція Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва)
Петров “Портрет М.М. Анненкова “, сер ХІХ століття ( колекція Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва)

Діючою церква лишалася аж до кінця 1920-х років. В 1930 році її було остаточно зачинене, а приміщення пристосоване під зерносховище, склад, а потім – сінник колгоспу та похідних із нього господарств. В якості підсобного приміщення церкву використовували аж до 1990 року.

Старожили також розповідають, що в 1950-х роках в храмі, нібито, були виявлені скрині з цінностями, заховані Аннєнковими, і знайшов їх нащадок цього роду. Біля храму й досі збереглися стародавні надгробки, що належать членам родини Бухаріних-Аннєнкових.

Проте, сьогодні церква остаточно занепала. Впав купол, частково обвалився дах. Бічні приділи розпалися. Усередині храму видно рештки повалених дерев’яних колон. Храм тріщить, і не тільки під ногами. Двері відсутні, будівля має аварійний стан.

Випадковим подорожнім знайти церкву буде дуже важко. Розташована вона в глибині села, посеред поля.

Ікона Охтирської Божої Матері із церкви Миколи Чудотворця, с. Боброве (приватна колекція)

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут