Малодосліджені, частково втрачені пам’ятки сакральної архітектури Лівобережної України й Слобожанщини сьогодні знову привертають увагу дослідників та краєзнавців.
Серед таких пам’яток – дерев’яна церква Миколи Чудотворця в селі Боброве Лебединського району. Збудована вона в 1730 році на території родового маєтку Бухаріних-Аннєнкових, які протягом понад століття володіли селом.
Церква Миколи Чудотворця найстаріша точно датована дерев’яна церква Слобожанщини. За однією з версій, церква в селі існувала ще в 1700 році. Проте, в 1730 році вона була перебудована у стилі провінційного російського класицизму.
Перебудова і розширення церкви Миколи Чудотворця продовжилися й згодом. Замовником нової реконструкції став генерал-лейтенант Бухарін. Найвірогідніше, що це був або батько, або дід сенатора Івана Яковича Бухаріна, який й викупив в той час Боброве. Чергова перебудова завершилася у 1780 році.
В 1831-го році церква була розширена коштом місцевої поміщиці Віри Анненкової (1813-1902) – дочки Івана Яковича Бухаріна (1772-1858) та Єлизавети Федорівни Полторацької (1789-1828), що походила з відомого дворянського роду Полторацьких.
Вже наступного – 1832 року Віра Анненкова обвінчалася там з кавалерійським офіцером Миколою Анненковим (1799-1865), в майбутньому Київським, Подільським та Волинським генерал-губернатором.
Діючою церква лишалася аж до кінця 1920-х років. В 1930 році її було остаточно зачинене, а приміщення пристосоване під зерносховище, склад, а потім – сінник колгоспу та похідних із нього господарств. В якості підсобного приміщення церкву використовували аж до 1990 року.
Старожили також розповідають, що в 1950-х роках в храмі, нібито, були виявлені скрині з цінностями, заховані Аннєнковими, і знайшов їх нащадок цього роду. Біля храму й досі збереглися стародавні надгробки, що належать членам родини Бухаріних-Аннєнкових.
Проте, сьогодні церква остаточно занепала. Впав купол, частково обвалився дах. Бічні приділи розпалися. Усередині храму видно рештки повалених дерев’яних колон. Храм тріщить, і не тільки під ногами. Двері відсутні, будівля має аварійний стан.
Випадковим подорожнім знайти церкву буде дуже важко. Розташована вона в глибині села, посеред поля.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
