До художнього музею повернулася відреставрована скульптура

0
306

19 листопада 2021 року до експозиції Лебединського міського художнього музею імені Б.К. Руднєва повернулася відреставрована порцелянова фігура «Посудниця» (1928, розміром 12,5 х 9 х 6 см, порцеляна, глазурування) української майстрині польського походження Жозефіни Діндо (1902-1953). Близько року над її реставрацією працювала реставратор Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького Влада Ярмак.

Порцелянова фігура мала серйозні пошкодження. У статуетки була відсутня (втрачена) права рука (від плеча до п’ястя), а також малися численні тріщини по ногах та тарілках, на місцях склейки залишки клею, й сліди давнішньої не надто вдалої реставрації.

Слід зауважити, що творчість талановитої жінки-скульпторки польського походження Жозефіни Діндо стала особливим явищем в українському пластичному мистецтві кінця 1920-х – початку 1930-х. В її роботах образи ар-деко гармонічно поєднувалися з конструктивізмом форм, втілюючись в яскраву та нетривіальну українську революційну пластику.

Народилася художниця у Варшаві, в артистичній сім’ї. В ранньому дитинстві залишилася сиротою. Навчалася у Ризі, згодом в Харківському художньому інституті (1920-1926) у Бернарда Кратко. До 1933 жила в Одесі, потім – у Києві. Була членом Асоціації революційного мистецтва України (1927-1932). З 1927 брала участь у виставках. Працювала у галузях монументальної і станкової скульптури, декоративної пластики. Часто зверталася до жіночих образів, тяжіла до конструктивізму.

Діндо Ж. “Посудниця”, 1928 (у процесі реставрації)

Серед її монументальних робіт: барельєфи для фасаду будинку Селянського са­наторію в Одесі (бетон, 1928). Вона також – автор ряду станкових творів, среди яких «Мати» (1926), «Де­легатка» (1927), «Портрет чоловіка» (1940-і роки). Працювала також на Городницькому фарфоровому заводі (1930-40-і ра­зом з чоловіком Б. Кратко). Викладала в Одеському (1930-1933) та Київському (1933-1937) художніх інститутах.

Виховала ряд видатних діячів української скульптури, серед яких: Олександр Сорокін (1909-1981), заслужений діяч мистецтв Віктор Мухін (1914-1977) і Антон Чубін (1914-1997). Та справжню славу на просторах Радянської держави, їй принесли віртуозні твори станкової пластики: «Делегатка», «Посудниця», «Молочниця», «Жниця» (1927–1928, 1929-1930), виконані в гіпсі, а пізніше на базі Одеського художнього інституту та Городниці переведені у фарфор. Визнання до Жозефіни прийшло дуже швидко, в 25 років вона вже була знаменитістю.

Одна з найбільш відомих її робіт – «Посудниця» (1928), що демонструє світові нову радянську скульптуру. «Посудниця», разом з іншими роботами Жозефіни Діндо, зокрема, «Делегаткою», «Молочницею», стали вагомим внеском скульпторки у формування новітніх канонів пролетарського мистецтва. В них втілилася квінтесенція напрацювань Жозефіни, з урахуванням увібраних за кордоном тенденцій ар-деко та кубізму. Ці роботи – одна із верщин сміливих рішень мисткині, що спонукали до розвитку радянської скульптури. Саме з них почався відлік часу нової української революційної пластики. І сьогодні, через 90 років, вони зрештою оцінені з позицій дистанції часу, як неперевершені образи революції.

Тривалий час творчість Жозефіни Діндо, як і її чоловіка Бернарда Кратка (1884-1960) залишалася на периферії мистецтвознавства, та лиш, порівняно недавно, почала заново входити в український науковий обіг. Складності для дослідників додає той факт, що у 1937, після її арешту як польської шпигунки, майстерня художниці була розгромлена, а десятки скульптур та інших творів були знищені, як доробок «ворога народу». Тож, сьогодні кожна робота Жозефіни Діндо, що вціліла в українських музеях, є справжнім скарбом для мистецтвознавців та дослідників.

Художник-реставратор СОХМ імені Никанора Онацького Влада Ярмак

Кропіткий процес реставрації тривав, майже рік, і став своєрідним подарунком до 103-ї річниці заснування Лебединського художнього музею (20 листопада). Під час  реставрації було проведено відновлення втраченого фрагменту правої руки, склеювання швів та відколів, також закріплення тріщин та усунені сліди більш ранньої реставрації. Здійснено тонування відновлених частин та швів та нанесено шар захисного лаку.

Повернення скульптури до художнього музею (після реставрації)

Після року відсутності, «Посудниця» Жозефіни Діндо знову зайняла своє місце в постійній експозиції Лебединського міського художнього музею імені Б.К.Руднєва (зала №5). В художньому музеї  щиро дякують колегам в Сумському обласному художньому музеї імені Никанора Онацького за добру волю та реставрацію фігури. Особливі слова подяки директору музею Надії Юрченко та художнику-реставратору Владі Ярмак.

В день повернення відреставрованої скульптури до художнього музею, міський голова Олександр Бакликов вручив художнику-реставратору СОХМ Владі Ярмак подяку «за вірне служіння мистецтву, талант і професійну майстерність, а також проведену у 2020-2021 роках реставрацію музейних предметів із колекції Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва».

Слід відзначити, що в рамках співпраці між художніми музеями, за останні 3 роки вдалося реставрувати 3 скульптури із колекції Лебединського міського художнього музею. Реставрація проведена на базі майстерні Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут